День залізничника: як через війну залізниця стала головним транспортом України

Через російське вторгнення роль залізниць країни зросла, оскільки небо для цивільних авіаперевезень було закрите, а на пальне для автотранспорту виник дефіцит.

Відзначати день залізничника у першу неділю серпня вирішили делегати І Конференції Профспілки залізничників та транспортних будівельників України, яка відбулася у Києві у лютому 2004 року.

НВ розповідає, як після початку війни залізниці стали головним транспортом України, завдяки якому було евакуйовано сотні тисяч людей, а світові знаменитості та топ-політики змогли відвідати Київ.

26 лютого, через два дні після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Укрзалізниця повідомила, що залізничні переходи між Росією та РФ зруйновані і всі взаємодії з Російською залізницею припинені.

Причиною цього стало те, що російські залізничники продовжували підвозити танки та іншу бойову техніку до України та її кордонів.

Українська правда повідомила, що Російська залізниця попросила відновити зв’язок із центральним штабом УЗ, на що отримали відповідь від українських диспетчерів: «Російський потяг, іди на х*й!».

15 березня Укрзалізниця розпочала націоналізацію російських вантажних вагонів, що знаходяться на території України.

А 19 березня голова правління Укразалізниці Олександр Камишин повідомив, що залізничного сполучення між Україною та Білоруссю більше немає, подякувавши за це чесним працівникам залізниці Білорусі.

Того ж дня стало відомо, що в Україну повернулися всі машиністи, які на момент початку війни перебували в Росії та Білорусі.

До цього режим Олександра Лукашенка дозволив перевозити російську техніку та зброю своєю залізницею, проте білоруські залізничники виявилися проти такого рішення білоруського диктатора.

Провладні білоруські медіа повідомляли про затримання десятків залізничників за акти «тероризму та саботажу» на залізничній інфраструктури, яких до 8 квітня нарахували більше 80. 25 лютого Молдова з власної ініціативи призупинила залізничне сполучення з Україною.

23 червня у молдовському міністерстві інфраструктури заявили про плани відновити вантажне залізничне сполучення з Україною восени. Вже вранці 24 лютого Укрзалізниця повідомила про перші евакуаційні рейси поряд з лінією розмежування.

Станом на 25 лютого Україною курсували 80% пасажирських поїздів — із затримками через оперативні зміни маршрутів, зниження швидкості поблизу станцій з бомбосховищами та очікування безпечного вікна для проїзду.

Цього дня масштаби евакуації збільшились, а карантинні норми, запроваджені через пандемію коронавірусу, пом’якшили.

Наступного дня оголосили, що посадка на евакуаційні рейси безкоштовна в порядку живої черги, але пріоритет надається жінкам, дітям та людям похилого віку. До 26 лютого Укрзалізниця, схоже, займалася переважно евакуацією українців.

«Укрзалізниця продовжує вивозити звідки може і задіює весь доступний парк вагонів та поїздів. Поїзди курсують не за графіком, тому слухайте оголошення на вокзалах, зберігайте спокій та поважайте одне одного.

Пріоритет при перевезеннях надається дітям, людям похилого віку та жінкам», — говорилося в її повідомленні цього дня. Проїзд в евакуаційних поїздах Укрзалізниці за кордон залишався безкоштовним до 20-х чисел березня.

«Платний проїзд для рейсів, які із заходу їдуть у центр, на схід та на південь. Вже цього тижня ми повертаємо платний проїзд за кордон до сусідніх країн», — повідомив про плани повернути платний проїзд 20 березня на той час в. о.

голови правління Укрзалізниці Олександр Камишин. 1 березня Укрзалізниця повідомила, що евакуює не лише людей, а й їхніх домашніх тварин і з початку війни евакуювала 11 тисяч тварин — переважно котів та собак.

А станом на 21 квітня на поїздах виїхали з України півмільйона людей. До травня Укрзалізниця відновила роботу кас по всій країні. На той час окупанти вже відступили від Києва і більшість жителів столиці не виїжджали, а поверталися назад.

У травні також було запущено проєкт з виплати коштів внутрішньо переміщеним особам. До 6 червня майже 3,2 тисячі українців, які виїхали на евакуаційних поїздах Укрзалізниці з Покровська та Запоріжжя до Дніпра та Львова виплатили 7,4 млн грн.

А в червні Укрзалізниця відкрила в Ірпіні тимчасове містечко для городян, які втратили житло. Частина поїздів під час масштабної евакуації потрапила під обстріл окупантів.

Станом на 26 березня 54 залізничники загинули, 64 були поранені, а ще троє потрапили в полон окупантів. Так, у ніч на 13 березня російські окупанти обстріляли пасажирський потяг, який прямував для евакуації населення до Лиману.

Внаслідок цього обстрілу одна з провідниць була поранена, ще одна загинула. 10 квітня до Києва приїхав прем'єр Великої Британії Борис Джонсон.

А 13 квітня на зустріч із президентом Володимиром Зеленським поїздом приїхали президенти одразу чотирьох країн: Польщі Анджей Дуда, Литви Гітанас Науседа, Латвії Егілс Левітс та Естонії Алар Каріс.

Також у квітні потягом Укрзалізниці вирушили на Євробачення його майбутні переможці — Kalush Оrchestra. Дорогою вони виконали свій конкурсний трек Стефанія у плацкартному вагоні. 8 травня до Києва прибув на поїзді прем'єр Канади Джастін Трюдо.

Він подякував українським залізничникам за роботу. 9 червня до Києва приїхав Говард Баффет — син одного з найбагатших людей у світі Уоррена Баффета.

Вранці 16 червня Камишин, який на той час став головою Укрзалізниці з виконувача його обов’язків, опублікував спільне фото в поїзді прем'єра Італії Маріо Драгі, президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Олафа Шольца, які прямують до Києва.

Цей візит став першою поїздкою лідерів трьох країн до Києва від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. У липні в Україну приїхала на поїзді всесвітньо відома фотографка Енні Лейбовіц.