3D-радари на фронті: нова загроза для українських БПЛА, – як обійти російський захист

Що саме робить РФ і як має реагувати Україна — з'ясував Фокус. Збройні сили РФ дедалі частіше збивають українські розвідувальні дрони, такі як "Лелека", "Гор", "Шарк" і FlyEye. Цю практику розпочав російський центр "Рубікон", повідомив фахівець із РЕБ Сергій "Флеш" Бескрестнов.

"Це було неминуче — ми давно показали їм, наскільки цей шлях є ефективним. Але, на жаль, за майже рік їхнього відставання ми так і не розробили та не впровадили дієвих контрзаходів проти зенітних дронів", — зазначив він.

За його словами, способів протидії небагато: РЕБ проти каналу управління зенітними дронами малоефективний, система "Зеркальца" проти відеоканалу втрачає дієвість через перехід ворога на цифрову передачу, а "Ухилянт" на дронах допомагає лише у 70% випадків.

Найефективніше — виявлення та знищення ворожих 3D-РЛС. Якщо раніше у РФ бракувало компактних 3D-радарів, то тепер з'явилися, ймовірно, китайські моделі, які потрібно активно виявляти на фронті.

Крім того, РФ нарощує випуск власних дронів у відповідь на українські зенітні безпілотники, оснащені ракетами: що вище перехоплення, то більше запусків.

Заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та авіаційний експерт Анатолій Храпчинський зазначив, що росіяни, ймовірно, використовують компактні радіолокаційні станції (РЛС), що працюють у метровому або дециметровому діапазонах для виявлення українських малих дронів.

"Такі діапазони краще підходять для виявлення малопомітних, низькошвидкісних і малорозмірних об'єктів, таких як розвідувальні дрони. Наприклад, у росіян, ймовірно, застосовуються малі РЛС китайського виробництва.

Також у них є свої розробки, такі як радянська "Кредо М1" чи 1Л111М "Фара-ВР".

Ці станції дозволяють виявляти повітряні цілі на значній відстані, що дає змогу координувати дії засобів протиповітряної оборони, зокрема зенітних дронів для перехоплення", - підкреслив Фокусу авіаційний експерт.

За його словами, і в Силах оборони України, і армії РФ, у сучасних умовах бойових дій, коли широко застосовуються малі дрони, ключовою проблемою є їхнє своєчасне виявлення.

Ця задача є складною через особливості таких цілей: їхній малий розмір, низька швидкість і слабка помітність для традиційних засобів спостереження. "Виявлення безпілотників, можливе за кількома принципами.

Перший — це використання засобів радіоелектронної розвідки, які аналізують канали обміну інформацією, відеосигнали чи телеметрію дронів.

Другий підхід базується на класичних системах радіолокації, коли сигнал випромінюється, відбивається від об'єкта і повертається до приймача, дозволяючи виявляти повітряні цілі.

Обидва методи мають свої особливості, але їхнє поєднання значно підвищує ефективність виявлення", — додав Храпчинський. Щодо протидії ворожим РЛС, Храпчинський зазначає, що основний метод — це використання засобів радіоелектронної боротьби.

Такі системи створюють перешкоди в діапазонах, у яких працюють РЛС, фактично "осліплюючи" їх. Принцип роботи залишається класичним: за допомогою створення шумів у відповідному частотному діапазоні РЛС втрачає здатність чітко виявляти цілі.

Це стосується як великих станцій, призначених для виявлення літаків чи ракет, так і малих РЛС, що використовуються проти дронів. Наприклад, створюючи перешкоди в метровому чи дециметровому діапазоні, можна ефективно нейтралізувати ворожі РЛС.

Важливо, що малі РЛС, які активно випромінюють сигнали, є вразливими до виявлення засобами радіоелектронної розвідки.

Оскільки вони працюють у режимі активної радіолокації, їхнє випромінювання можна зафіксувати, а потім застосувати джамери (пристрої для створення перешкод) для придушення. Таким чином, РЕБ не лише нейтралізує РЛС, а й допомагає виявляти їхнє місце розташування.

Щодо власних розробок, розповідає Храпчинський, Україна активно використовує сучасні технології, зокрема ізраїльські РЛС, адаптовані для виявлення малих повітряних цілей.

Однак, за словами експерта, кількість таких систем необхідно суттєво збільшувати, щоб забезпечити надійний захист від дронів. Розвиток компактних РЛС і засобів РЕБ є критично важливим для підвищення обороноздатності в умовах сучасної війни.

"Проблема створення ефективних малорозмірних РЛС не нова, але вона залишається актуальною. У сучасних умовах війни технології швидко еволюціонують, і в майбутньому, ймовірно, важка техніка, така як танки чи бронетранспортери, буде оснащена компактними РЛС.

Подібно до антен на кораблях, які обертаються для сканування простору, такі системи можуть бути встановлені на бронетехніці.

Це дозволить виявляти дрони на ранніх етапах і своєчасно реагувати на загрозу, усуваючи потребу в додаткових захисних конструкціях, таких як "мангали" (металеві решітки проти дронів).

Якісна протидія за допомогою РЛС та засобів РЕБ може кардинально змінити підхід до захисту техніки від атак безпілотників", — зазначає авіаційний експерт.

У підсумку, за словами Храпчинського ефективна протидія малим безпілотникам вимагає комплексного підходу: поєднання передових засобів радіолокації, радіоелектронної розвідки та боротьби, а також інтеграції цих технологій у різні види техніки.

Це дозволить не лише виявляти та знищувати ворожі дрони, а й створювати перешкоди для роботи ворожих систем, забезпечуючи перевагу на полі бою.

Нагадаємо, Росія вдосконалює свої дрони-камікадзе "Шахед", додаючи до них новий смертоносний елемент — бойові частини з рідиною, схожою на напалм. Фокус детально розповів, наскільки він небезпечний для українського населення.