Демілітаризація економіки: Європа виявилася практично беззахисною перед Росією, — WSJ

На думку американських журналістів, війна в Україні насправді продемонструвала глибину проблеми збройних сил європейських країн і НАТО.

Скорочення військового бюджету, демілітаризація економіки і неувага до військово-промислового комплексу призвели до спустошення збройних сил європейських країн. Про це пише Wall Street Journal (WSJ).

Аналіз, проведений журналістами WSJ, демонструє катастрофічну картину обороноздатності Європи та боєготовності її армій.

Видання дійшло висновку, що за десятиліття, що минули після закінчення Холодної війни, європейські армії ослабли, оскільки сильні у військовому плані США підтримували НАТО і всю оборонну політику в Європі.

"Більшу частину промислового потенціалу Європи з виробництва зброї підірвано за роки скорочення бюджету, і переломити ситуацію є непростим завданням у той час, коли більшість урядів стикаються з бюджетними обмеженнями на тлі повільного економічного зростання і старіння населення, а також великої політичної опозиції скороченню виробництва зброї", — підкреслює видання.

За словами професора військових досліджень Ентоні Кінга, Європа "систематично демілітаризується", в той час як Росія озброюється і готує свої сили у війні на території України.

Військовий експерт Малкольм Чалмерс вважає, що в перспективі Росія "зможе створити грізну армію, здатну становити загрозу для Європи". "Наприкінці Холодної війни в Німеччині було 500 тисяч солдатів із Західної Німеччини і 300 тисяч зі Східної.

Сьогодні ж у Бундесвері всього близько 180 тисяч солдатів, готових до розгортання", — повідомляє видання. За даними WSJ, у розпорядженні армії ФРН є всього 200 бойових танків — і тільки половина з них у робочому стані.

При цьому промисловість країни може виробляти лише близько трьох танків на місяць, а боєприпасів німецької армії вистачить на два дні інтенсивних боїв.

Наступний провідний військовий союзник США і найбільший європейський інвестор в оборонну промисловість — Велика Британія. Вона має лише 150 бойових танків і десяток артилерійських знарядь. У країні немає жодної повністю боєздатної бронетанкової дивізії.

"Минулого року британські військові навіть розглядали можливість придбання в музеях реактивних систем залпового вогню для модернізації та передачі в дар Україні, але від цієї ідеї відмовилися", — уточнює видання.

Франція має менше ніж 90 одиниць важкої артилерії, що приблизно еквівалентно тій кількості, яку Росія втрачає щомісяця в Україні. У Данії немає ні важкої артилерії, ні підводних човнів, ні систем ППО.

Нідерланди, зі свого боку, розформували свій останній бронетанковий підрозділ у 2011 році і включили деякі танки, що залишилися, до складу німецької армії.

Тільки Польща, Фінляндія і країни Балтії, що межують з Росією або знаходяться в безпосередній близькості від неї, вибиваються із загального ряду і розширюють можливості своїх збройних сил.

"Так, наступного року Польща планує витратити на оборону понад 4% свого річного економічного виробництва, що майже вдвічі більше, ніж у 2022 році. Таким чином через два-три роки Польща може мати найсильніші збройні сили в Європі", — підкреслюють журналісти WSJ.

Генерал Патрік Сандерс, високопоставлений командувач британської армії, порівнює цей момент в європейській історії з 1937 роком, коли Велика Британія та її союзники обговорювали, чи доведеться їм у підсумку протистояти Гітлеру.

"Урок 1930-х років полягає в тому, що, коли стратегічний контекст і загрози починають зростати, а я думаю, це те, що ми бачили, тоді вам потрібно почати готуватися до цього", — сказав він.

За даними НАТО, військові витрати серед країн Північноатлантичного альянсу впали з приблизно 3% річного обсягу виробництва під час Холодної війни до приблизно 1,3% до 2014 року. Ситуація почала змінюватися після російського вторгнення до Криму, але дуже повільно.

За даними Європейського парламенту, за останнє десятиліття витрати ЄС на оборону зросли на 20%. За той самий період Росія і Китай збільшили свої оборонні бюджети майже на 300% і майже на 600% відповідно.

"Слабка у військовому відношенні Європа — це величезне зрушення для континенту, який міг похвалитися кращими у світі збройними силами, принаймні, з початку 1500-х по 1940-ті роки, тобто протягом п'яти століть.

Це домінування закінчилося під час Другої світової війни, коли армії регіону розтрощили одна одну вдруге приблизно за два десятиліття. Після цього США і СРСР стали більшими державами", — аналізує WSJ.

Під час Холодної війни європейські країни по обидва боки "залізної завіси" мали сильні армії.

Дивіденди миру після Холодної війни дали змогу європейським урядам скоротити військові витрати на користь усього: від пенсій до охорони здоров'я, що призвело до підвищення добробуту і рівня життя по всьому континенту, але залишило їх збройні сили спустошеними.

Як зауважують журналісти, війна в Україні насправді продемонструвала глибину проблеми Європи. "Хоча сукупна економічна і промислова міць країн НАТО затьмарює міць Росії та її союзників, ми дозволяємо собі відставати за продуктивністю.

Україна зараз перебуває у стані війни на виснаження, і якщо ми не займемося серйозним виробництвом боєприпасів, загроза війни, ймовірно, наблизиться до нас", — сказав Андерс Фог Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО.

Тривога зростає ще й у міру того, як США переходить до більш ізоляціоністської позиції, а також після майже двох років кривавих боїв в Україні, коли перед Європою знову з'явилося розуміння потенційної загрози Європі з боку Росії.

"Якщо Росія зрештою переможе в Україні, мало хто сумнівається у здатності Москви повністю переозброїтися протягом трьох-чотирьох років і створити проблеми в інших місцях", — підкреслюють журналісти.

За даними Міністерства фінансів Росії, витрати РФ на національну оборону зростуть до 6% від її економічного виробництва у 2024 році з приблизно 3,9% у 2023-му.

Хоча Москва не розкриває дані про виробництво зброї, статистичні дані в її звітах про промислове виробництво вказують на значне зростання. WSJ наводить такі цифри: Навпаки, виробництво ліків скоротилося приблизно на 2%.

Колишній радник із національної безпеки Великої Британії Марк Седвілл зауважує, що Путін може чинити тиск на інші країни, які не входять до НАТО, як-от Молдова чи Грузія.

"Він може почати диверсійні атаки в країнах Балтії або ще більше посилити військову присутність Росії в Калінінграді, стратегічному російському анклаві, затиснутому між Польщею і Литвою", — зауважив Седвілл.

Підбиваючи підсумки аналізу, журналісти WSJ підкреслили, що європейські країни пообіцяли допомогу Києву на мільярди доларів, але заявили, що стикаються з економічними труднощами і обмеженнями на виробництво зброї.

"Якщо США відмовляться від надання основної допомоги, Європа не матиме запасів, щоб компенсувати різницю, і не зможе одночасно поповнювати запаси України та відновлювати свої власні сили", — констатує видання.

Проте військові аналітики кажуть, що українські сили зазнають труднощів з витісненням росіян частково тому, що у Росії є перевага в чисельності солдатів і техніки, що може мати значення, якщо США припинять свою підтримку, а в Європи закінчиться військова техніка.

Нагадаємо, Фокус писав, що в Конгресі намагаються терміново ухвалити закон, який не дасть Трампу зруйнувати членство США в НАТО. Крім того, Фокус повідомляв, що видання The Hill опублікувало поточний аналіз російсько-української війни.