Кім Чен Ин лякає Захід — що означає залучення військ КНДР в Україні на боці Росії

Про який саме розвиток із урахуванням фактору КНДР в російсько-українській війні може йтися, з’ясовував Фокус. У своєму традиційному відеозверненні у неділю, 13 жовтня Володимир Зеленський особливий акцент зробив на співпраці Москви та Пхеньяну.

"Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передання зброї. Це фактично про передачу людей із Північної Кореї до військових сил окупанта", — наголосив президент.

Глава держави також додав, що в таких умовах "наші відносини з партнерами потребують розвитку, а фронт — більшої підтримки". "Коли ми говоримо про більшу далекобійність для України та більш рішуче постачання для наших сил — це не просто перелік військових засобів.

Це про збільшення тиску на агресора, який буде для Росії сильнішим, ніж вони можуть витримати. І це про недопущення більшої війни", — підсумував Зеленський.

Незадовго до того, як президент публічно оголосив про фактичну участь в російсько-українській війні вояків КНДР, американський Інститут вивчення війни (ISW) також повідомив, що в Україні вже воюють північнокорейські солдати і ще кілька тисяч військових із КНДР наразі проходять підготовку в Росії.

Зазначається, що російське військове командування може перекинути їх на лінію фронту до кінця поточного року або в прикордонні райони РФ, щоб звільнити російські "резерви" для участі в бойових діях на території України.

"Масштаби північнокорейського угруповання військ, яке Росія може розгорнути на лінії фронту або за допомогою якого може вивільнити російські сили вздовж кордону, неясні, але ці сценарії можуть сприяти зусиллям Росії щодо залучення додаткових сил до пріоритетних наступальних операцій в Україні і продовжити кульмінацію російської наступальної операції, яка розпочалася влітку 2024 року.

Крім того, розгортання Росією північнокорейських військ може створити додаткові можливості залежно від їх якості, структури, розміщення і оперативної сумісності", — підсумовують аналітики ISW.

Зазначимо, що у червні Путін та Кім Чен Ин підписали договір про "всеосяжне стратегічне партнерство". Серед іншого, документ передбачає надання взаємної допомоги у разі агресії проти однієї з цих держав.

Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус переконані, що, за наявності передусім політичної волі, західні союзники України можуть не просто нівелювати північнокорейський фактор в російсько-українській війні, а й використати момент задля суттєвого посилення тиску на Росію, зокрема й воєнного.

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар у розмові з Фокусом зазначає: "Передусім слід наголосити, що з кінця 2022 року Північна Корея стала союзником Росії в конкретній військовій допомозі. Саме тоді пішли перші партії снарядів, а згодом — ракет.

Тепер же, не зустрівши рішучої протидії, КНДР йде далі, адже Захід не зробив нічого, лише констатував факт ролі Пхеньяну в російсько-українській війні.

І в цьому контексті, до речі, слід звернути увагу, що США знадобився без малого рік з тим, щоби в жовтні 2023 року офіційно підтвердити, що так, дійсно, КНДР у неміряній кількості постачає боєприпаси Росії".

Наголосивши, що КНДР на цьому етапі дійсно може перейти до систематичного направлення своїх військових підрозділів в Україну, експерт констатував: "Я би не став перебільшувати роль і значення північнокорейських військових, але факт є фактом: Північна Корея де-факто приймає безпосередню участь у війні на боці РФ.

Отже, від наших західних партнерів вимагається припинити ховати голову в пісок і, констатувавши це, перейти до дій по стримуванню КНДР з одного боку і рішучої підтримки України, з іншого.

Причому тут йдеться не лише про слова, гроші і постачання зброї, а про те, про що навесні заявляв президент Франції Емманюель Макрон, а саме про надсилання своїх підрозділів на допомогу Україні.

Тоді, зокрема, були розмови, що французька авіація може прикрити Одещину, а з коаліції країн, так би мовити, рішучих можуть бути направлені військові контингенти під егідою Франції на захист кордону України з Білоруссю.

Натомість ЗСУ звідти могли б бути переправлені на східний та південні фронти".

Михайло Гончар окремо акцентує, що наразі було б дуже доречно зняти "ідіотські обмеження" щодо постачання далекобійної західної зброї, а також її використання, "тому що Україна фактично воює з коаліцією трьох держав, які допомагають РФ: КНДР, Іраном та Білоруссю".

Відповідаючи на запитання про те, чому понад рік союзники, зокрема США не коментували роль КНДР в російсько-українській війні і чи може, з урахуванням свіжих заяв Зеленського, змінитися ця позиція, Михайло Гончар зауважив наступне: "Це все сумнозвісна анти ескалаційна політика Сполучених Штатів.

У США побоюються, що раптом Кім Чен Ин почне знову пускати ракети в бік Гаваїв, тому краще його не провокувати. Але вже коли з Білого дому всі почали відверто сміятися, то вони заявили про постачання КНДР зброї РФ. Між тим, далі заяв нічого не йде.

І це, до речі, ще з 90-х років прекрасно бачить Кім Чен Ин і коли йому кепсько — рису не вистачає або ще чогось, він припиняє свої ядерні випробування, йде на якісь переговори з Заходом, ну, а далі знову продовжує своє.

А зараз він, отримавши від РФ в обмін на ракети і снаряди не тільки рис, а й багато чого іншого, має серйозний допінг і діє абсолютно розгнуздано".

Слабкість Заходу, зокрема США, на переконання Михайла Гончара, будуть розцінені у Москві, Пхеньяні і Пекіні, "який за цим стоїть", як доказ правильності їхньої лінії.

"Навіть якщо КНДР піде на якісь переговори, діяти вона буде в тому ж дусі, в якому діяла раніше, максимально допомагаючи Росії у досягненні її цілей", — підсумовує експерт.

Своєю чергою директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у розмові з Фокусом акцентує: "Очевидно, що Росія і КНДР будуть діяти у відповідності до тих угод, які вони нещодавно підписали.

Водночас слід розуміти, що процес усвідомлення нової реальності займає час, а нова реальність полягає в тому, що цей конфлікт перестав бути конфліктом між Україною і Росією та інтернаціоналізувався.

Подейкують, що росіяни планують розмістити північнокорейські війська вздовж кордону і відтак, вивільнивши власні війська, направити їх на лінію фронту.

На моє переконання, дзеркальним варіантом було б розміщення військ НАТО в Україні вздовж кордону, наприклад, з Білоруссю. Це дало б чимало переваг, ну і, зрозуміло, ми також вивільнили б частину своїх військ, які наразі зосереджені там".

Прогнозуючи, що таке дзеркальне рішення в межах Північноатлантичного Альянсу навряд чи буде прийнято, експерт додав: "До таких кроків можуть вдатися окремо взяті країни і тут доречно згадати президента Макрона, який заявляв про можливість присутності французьких, а також військ інших країн на території України".

Охарактеризувавши такий варіант як цілком ймовірний, експерт між тим акцентував, що реалістичніших обрисів сценарій набуде після президентських виборів у Сполучених Штатах.

Усі дії РФ в плані залучення військ КНДР на свій бік Ігор Семиволос називає бажанням Кремля створити відчуття незворотності подальшої ескалації, "якої Захід боїться, як вогню".

Якщо Захід і, зокрема, США в цьому випадку "не дадуть слабину", то ця історія з залученням КНДР, прогнозує експерт, матиме продовження у вигляді більшого поєднання ЗСУ з західними військами.

Наразі ж, констатує Ігор Семиволос, даний кейс неодмінно предметно обговорюватимуть на найближчому засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО, яке відбудеться у Брюсселі 17-18 жовтня.

Принагідно зауважимо, що на цьому засіданні також очікується перегляд доктрини щодо Росії — вперше за 25 років.

Так, Politiko повідомляє, що в Альянсі розпочнуть роботу над новою стратегією, спрямованою на адаптацію до поточних умов, зокрема після вторгнення РФ в Україну у 2022 році.