1000 днів війни. Чим замінити допомогу Вашингтона і вистояти — прогнози експертів на 2025 рік

До 1000 днів війни Фокус з'ясовував, що думають експерти про подальші перспективи на 2025 рік і можливі мирні переговори.

У публічних заявах представники Сполучених Штатів заявляють, що президент РФ Володимир Путін не домігся жодної зі своїх стратегічних цілей і що Україна повинна досягти успіху.

Але в кулуарних бесідах багато офіційних осіб Вашингтона ставлять запитання про те, чи вдасться Києву втримати наступ російських військ.

The Economist, посилаючись на неназваного представника США, пише, що наразі вже йдеться не про те, щоб завдати "фантастичного удару росіянам і примусити до перемовин", а, швидше, про те, як утримати лінію передової та зберегти Київ у сильній позиції для переговорів.

Саймон Дженкінс, автор публікації в The Guardian, пропонує президенту США Джо Байдену посприяти укладенню мирної угоди під час перемовин України та Росії, не чекаючи вступу на посаду новообраного Дональда Трампа.

На думку автора, можливе повернення до провалених Мінських угод 2014 року і Стамбульських 2022-го, але реальної альтернативи поки що немає. Росія має прийняти певні зовнішні гарантії майбутньої безпеки Києва.

Українське ж керівництво має визнати, що про вступ до НАТО не йдеться, тоді як у РФ можуть погодитися на певні угоди Києва та ЄС, припускає автор.

Президент РФ Володимир Путін натхнений після саміту БРІКС, який відбувся у Казані — у заході взяли участь 36 країн, не пов'язаних із Заходом. Тепер російський лідер може піддатися спокусі й відкласти переговори, поки Трамп не обійме свою посаду в Білому домі.

Зараз Путін тримає Київ у напрузі, а в НАТО панує невизначеність. Джо Байден повинен постаратися закінчити хоча б одну зі своїх воєн, перш ніж піти.

І, можливо, почати мирні переговори Росія і Україна — відповідну угоду вдасться укласти до початку хаосу та невизначеності другої ери Трампа, вважає автор.

Разом з тим, поки що немає жодних реальних механізмів щодо завершення бойових зіткнень, і кінець війни в ближньостроковій перспективі видається малоймовірним.

У нещодавній публікації американського видання Foreign Affairs було викладено план припинення вогню, за якого Київ, зберігаючи незалежність, отримує низку гарантій безпеки. В ідеалі такою гарантією безпеки для України став би вступ до Альянсу.

Але коаліція прихильників, серед яких і США, можливо, надасть тільки запевнення в безпеці, якщо інші члени НАТО не захочуть прийняти Київ.

Захід, зі свого боку, міг би попросити Київ відмовитися від розробки ядерної зброї, представники НАТО також могли б прийняти країну із зобов'язанням не розміщувати військовий контингент на своїй території.

За словами журналістів, така модель припинення вогню схожа з ситуацією на Кіпрі — де вже протягом 50 років зберігається мир. Критики цієї ідеї кажуть, що Росія не дотримуватиметься підписаних угод, а режим припинення вогню використає для перегрупування військ.

Автори The Economist у ще одній своїй статті висловлювали думку про те, що президент США Джо Байден міг би заявити: Україну слід прийняти в НАТО вже зараз, нехай і з деякими застереженнями. Прецеденти в історії вже були.

Так, ФРН вступила до НАТО 1955 року без гарантій безпеки щодо територій НДР. Норвегія в 1949-му була прийнята в НАТО за умови, що війська Альянсу в мирний час на її території розміщуватися не будуть.

Радник глави ОП Михайло Подоляк заявляв, що за схожих сценаріїв мирних переговорів, коли вступ до НАТО передбачається по частинах, не враховуються долі мільйонів українських громадян, які виживають в окупації.

Представник ОП також вказав на те, що ФРН 9 травня 1955 року було прийнято до НАТО, але перед цим Німеччина почала Другу світову війну, тому й виявилася розділеною. Україна ж веде оборонну війну.

Одна з ідей, викладена в плані перемоги президента Володимира Зеленського і розрахована на повернення в Білий дім Дональда Трампа, полягала в тому, що після війни деякі американські війська в Європі могли б замінити українські сили.

Друга пропозиція — Київ може поділитися природними ресурсами із західними партнерами. Представники українського бізнесу ведуть бесіди з урядом і пропонують Трампу, по суті, вибрати, хто може вести бізнес в Україні.

Один з учасників дискусії запропонував, що це можуть бути всі, крім Китаю. Українська промисловість залежна від китайських технологій і комплектовань, тож могла б перейти на американські технології та залучити більше західних інвестицій.

Така ідея все ще на ранній стадії розвитку, але деякі представники ОП вважають, що це може знайти відгук у Трампа.

Київ близький до того, щоб отримати додаткову допомогу від ЄС і організувати три нові ініціативи за участю європейських виробників зброї, про це повідомила перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко.

За її словами, п'ять спільних підприємств за участю західних виробників зброї вже працюють, серед них компанії з Німеччини та Литви. Кілька компаній відкрили офіси в Україні.

"У нас три угоди з європейськими компаніями на фінальній стадії", — зазначила Свириденко в інтерв'ю Reuters.

Такі компанії, як британська BAE Systems, франко-німецька KDNS, оборонно-аерокосмічна компанія Babcock і MyDefence, що спеціалізується на технологіях боротьби з дронами, спільно з українськими виробниками відкрили офіси в українських містах.

Німецька збройова компанія Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft будує центр з обслуговування в Україні. На сектор виробництва зброї в Україні припадало 1,8% українського ВВП у першій половині 2024 року, для порівняння, 2021-го цей показник становив 0,3%.

На тлі невизначеності з подальшою військовою допомогою Україна намагається переорієнтувати вектор на європейських постачальників. Польща, своєю чергою, запасається боєприпасами.

Уряд країни анонсував законопроєкт, покликаний виділити 3 млрд злотих (приблизно 750 млн доларів) і збільшити виробництво великокаліберних боєприпасів.

Польські законодавці планують розробити фінансовий механізм для такої стратегічної індустрії й особливо підтримувати польських виробників боєприпасів. Польща межує з російським Калінінградом, у чому і вбачається загроза.

Представники Європи побоюються, що зима 2024 року буде вкрай складною. "Ми очікуємо дуже складної зими", — заявив високопоставлений представник США на умовах анонімності.

За його словами, українці можуть замерзати у своїх будинках, якщо РФ продовжить атаки на енергоінфраструктуру. Тільки в серпні ЗС РФ випустили по інфраструктурі міст України 200 ракет і дронів, що призвело до зниження генерації електроенергії більш ніж на 9 ГВт.

За найреалістичнішого сценарію, зазначає Геннадій Рябцев, головний дослідник Національного інституту стратегічних досліджень, "електропостачання промислових об'єктів і приватного сектору може бути обмежено до 8-14 годин на день".

"Російські удари, вочевидь, продовжаться, і ніщо не гарантує захисту нещодавно відновлених об'єктів від нових атак через нестачу багаторівневої системи ППО і ПРО", — додав експерт. Але Повітряні сили все ж посилюють ППО.

За деякими даними, Тайвань за посередництва США міг поставити Києву батареї HAWK виробництва Raytheon — у кількості до третини всіх українських систем протиповітряної оборони. В Україні також відкрився перший із чотирьох запланованих заводів німецького концерну Rheinmetall.

За словами його директора Арміна Паппергера, підприємство обслуговує БМП і основні бойові танки. До кінця року планується почати виробництво БМП Lynx. Незабаром має відкритися і другий завод. Компанія також збирається побудувати пороховий завод і завод боєприпасів.

"Наприкінці року в нас уже буде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx. На цей час ми обслуговуємо бойові машини піхоти, а водночас — основні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство", — зазначив директор Rheinmetall.

У планах також налагодити виробництво систем ППО, щоб ЗСУ "самі могли себе захищати". Директор Rheinmetall каже, що повністю задоволений тим, як ці українські заводи захищені. До всього, з німецьким гігантом підписано контракт на надання послуг супутникової розвідки.

Завдяки угоді Київ отримує більший обсяг супутникових даних, які збирають за допомогою радарів із синтезованою апертурою (SAR) компанії ICEYE. Угода стала можливою завдяки посиленню співпраці між компаніями Rheinmetall та ICEYE, про що оголосили у вересні 2024 року.

Влада Польщі розглядає можливість альянсу з Британією і Францією для допомоги Україні після перемоги Трампа.

Президент країни Дональд Туск сподівається об'єднати зусилля з Великою Британією, Францією, країнами Скандинавії та Балтії у спробі не допустити капітуляції Києва, якщо Вашингтон зупинить військову підтримку.

Нещодавно Міноборони досягло з данськими колегами низки домовленостей на 535 млн євро, що передбачають постачання оборонних компаній. Серед джерел фінансування вказані — данський і шведський уряди та відсотки від заморожених активів РФ.

Данія нещодавно погодилася на інвестиції в розмірі 0,56 млрд євро у виробництво зброї та технологій України. За словами міністра оборони країни Троельса Лунда Поульсена, він сподівається створити загальноєвропейський фонд у розмірі 1 млрд євро.

За його словами, виробляти зброю на українській території набагато дешевше, ніж за кордоном.