Політика

«Традиційні вороги». Посол у Туреччині Василь Боднар порівняв Путіна з Ердоганом та розповів про взаємні образи Анкари і Москви. Інтерв'ю

Василь Боднар (Фото:Vasyl Bodnar/Facebook) Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинувачує Захід у «неправильному підході» до російського диктатора Володимира Путіна, але незадовго до цієї заяви змусив главу Кремля чекати на себе у незручній самоті.

Про яку політику Туреччини свідчать ці сигнали, чи може Україна довіряти Ердогану та як насправді він ставиться до Путіна, в інтерв'ю Радіо НВ розповів посол України в Туреччині Василь Боднар.

— Як ми має маємо оцінювати заяви Ердогана, що ми маємо дружньо ставитися до Путіна? Цитую: «Позиція США та країн ЄС не конструктивною і лише погіршує ставлення президента Росії до них самих. Ми бачимо і в особі Путіна, і в особі Зеленського наших друзів, а не ворогів.

На мою думку, підхід Заходу до пана Путіна неправильний… Ви знаєте ставлення західних політиків до Путіна. Так не личить політикам. Яке ставлення до нього продемонструєш, таке й отримаєш».

Ердоган розуміє, що Путін тисячами вбиває українців? — Розуміє все і знає повну інформацію, оскільки комунікує безпосередньо з президентом Зеленським і також отримує всю інформацію від своїх органів, від нас. Є певна політика, яка орієнтується на суспільну думку.

Суспільна думка в Туреччині (десь 76%) виступають за те, щоб Туреччина лишалася нейтральною у війні Росії проти України. І тільки 18−20% підтримують більш активну участь Туреччини на підтримку України.

Ердоган, як політик, який орієнтується на майбутні вибори у 2023 році - президентські і парламентські, повинен відображати суспільні погляди у своїй політиці. Друга історія пов’язана з медіаторством.

Туреччина сьогодні - фактично єдина країна, яка активно працює над тим, щоб шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту між Україною та Росією.

Насправді, вони прекрасно розуміють, що без перемоги російського агресора досягти успіхів у дипломатичному спілкуванні не вийде, але вони тримаються цієї нібито збалансованої лінії для того, щоб показувати, що зусилля, [докладені] до комунікації з Росією та Україною, дотримуються в належному балансі, можна буде якимось чином досягати певних результатів.

Одним з цих результатів є створення гуманітарного коридору для вивезення зерна з українських портів.

— Можливо, та позиція Ердогана, що він вбачає в Путіні свого друга, дозволяє фанатам футбольного клубу Фенербахче скандувати ім'я Путіна під час гри з українською командою? — Це не пов’язано.