Про що ця війна: про самотність, братерство, смерть і відродження

"Війна — про нових нас. Про нову державу, нові цінності та взаємопідтримку. Про сльози щастя жінок, які зустрічають воїнів-визволителів ЗСУ на деокупованих територіях. Про сміх дітей у відбудованих будинках. Про людяність, щирість, самопожертву і процвітання.

Про все те, чого не буде у Росії, але вже маємо ми". Думка. Ми . Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу.

Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді. Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами.

Бо іноді, стоячи в строю, приходить розуміння, що всі близькі і рідні люди дуже далеко. Служать. Переїхали. Залишились позаду. А декого вже не побачу ніколи. І в оточенні купи люду раптом відчуваю щемливу тугу.

Бо нові побратими і посестри, незнайомі вчора, раптом стають вірними товаришами. Вночі, серед лісу, біля багаття можна заєдино читати вірші, співати пісень, слухати історії, обговорювати кінофільми. І коли важко, приклад того, хто поруч, надає сили, надихає.

Армія складна, бюрократизована, ієрархічна структура. І жити за її законами буває ох як некомфортно. Бо якими б не були тимчасові негаразди, усвідомлення боротьби за власну незалежність та ліберальні цінності демократичного світу завжди переважає персональні болі.

Найперше — ворогів (най тих смертей буде більше). І побратимів (кожна трагічна звістка, мов голка у серці). Про загибель старого ладу і пережитків минулого. Вона про нових нас. Нову держава. Нові цінності. Нові зв'язки та взаємопідтримку.