Потрібні місця для полонених росіян: в Україні запровадили новий вид покарання для хуліганів і ґвалтівників
У вівторок 26 вересня Володимир Зеленський підписав закон про запровадження в Україні нового виду кримінального покарання — пробаційного нагляду. Захід стосуватиметься злочинців, які не становлять особливої небезпеки для суспільства.
У переліку злочинів, за якими суд може призначити такий нагляд, такі злочини: А також експлуатація дітей; примус до вступу в статевий зв'язок; підроблення документів; браконьєрство; публічні заклики до вчинення теракту; наруга над могилою; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; посів або вирощування снотворного маку чи конопель; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту.
У коментарі Фокусу голова комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас зазначає, що покарання у вигляді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових і соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства на строк від 1 до 5 років для дорослих, і на строк від 1 до 2 років для неповнолітніх.
Закон набуде чинності через шість місяців з дня після його публікації. За цей термін Кабінет міністрів підготує та ухвалить підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують реалізацію положень закону.
"Цим законом вносяться зміни до 150 статей особливої частини Кримінального кодексу України, де в санкціях покарання у вигляді арешту замінюється покаранням у вигляді пробаційного нагляду.
Виконувати цей вид покарання будуть уповноважені органи пробації Мін'юсту — вони вже створені і функціонують в Україні — за місцем проживання засудженого.
У разі ухилення засудженого від відбування цього покарання, за рішенням суду пробаційний нагляд може бути змінено на покарання, пов'язане з обмеженням волі", — пояснює Іонушас.
За словами члена комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, нардепа Олександра Бакумова, у кримінальному кодексі України паралельно діяли фактично два подібних види покарання — арешт (застосовували на строк до 6 місяців) і позбавлення волі (від року до п'яти років).
З цієї причини виникла необхідність замінити арешт новим видом покарання. "Ми запровадили пробаційний нагляд, спираючись на практику європейських країн.
Новий закон передбачає таке: суд може застосовувати арешт тільки для військовослужбовців, оскільки вони відбувають покарання на гаупвахті. Щодо інших категорій злочинів, які передбачали таку міру покарання, з'явилася нова опція — пробаційний нагляд.
Людина, яка вчинила злочини, не небезпечні для суспільства, залишається суб'єктом соціуму. Її не будуть ізолювати.
Вона періодично має відмічатися в уповноважених органів, повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі країни без узгодження", — говорить Фокусу нардеп.
Додатково, за словами політиків, суд може зобов'язати засудженого носити електронний засіб контролю, встановити нагляд за місцем його проживання, а також обмежити в спілкуванні з конкретними людьми.
Наприклад, якщо чоловіка звинувачують у домашньому насильстві, йому можуть заборонити комунікувати з дружиною.
Іонушас додає, що хоча пробаційний нагляд може бути призначений судом строком від одного до п'яти років, обов'язок використовувати електронний засіб контролю і нагляду може встановлюватися судом на строк від одного місяця до одного року.
Суд також може зобов'язати засудженого влаштуватися на певну роботу і пройти заходи в рамках пробаційної програми. Наприклад, якщо людина вживала алкоголь або наркотики, її можуть направити на лікування.
Якщо в підсудного проблеми з психікою, внаслідок залежності від психотропних речовин, реабілітацію призначать в обов'язковому порядку.
"Сподіваюся, що запровадження нового виду покарання дасть змогу нашим громадянам, які вперше "помилилися" та вчинили нетяжкі кримінальні правопорушення, осмислити зміст свого вчинку, виправитися й надалі бути повноцінними та корисними членами суспільства.
А відбуття цього покарання без ізоляції від суспільства, надасть їм можливість не скалічити свою подальшу долю", — зазначає Іонушас.
У пояснювальній записці до закону депутати вказали, що одна з причин, через яку необхідно внести зміни до Кримінального кодексу України, — можливість оптимізувати СІЗО і збільшити місця, зокрема для утримання військовополонених.
За словами Бакумова, поки що важко припустити, чи зможе нова міра покарання значно розвантажити систему, однак це один із можливих кроків у цьому напрямку. "Не думаю, що суди будуть більше застосовувати пробаційний нагляд і менше інші заходи покарання.
Наскільки мені відомо, у нас немає проблем із місцями для утримання військовополонених, і як правова держава ми виконуємо всі зобов'язання, визначені Женевською конвенцією", — зазначає нардеп.
Правозахисник Михайло Романов пояснює Фокусу, що в міжнародному кримінальному праві є умова — військовополонених не можна утримувати разом із засудженими. "Установи для відбування покарання передбачають утримання великої кількості людей, тому в цьому є логіка.
Однак військовополонені це не злочинці, і вони не можуть перебувати в одному приміщенні з людьми, які відбувають покарання за скоєння злочинів", — каже Фокусу експерт. Пробаційний нагляд існує в багатьох країнах світу. Кожна держава визначає свої особливості програми.
Наприклад, у Скандинавських країнах засуджених, які за рішенням суду перебувають під пробаційним наглядом, відправляють працювати на рибальські судна.
У таких умовах люди, які відбувають покарання, можуть заробляти гроші, комунікувати з соціумом і водночас частково перебувати в ізоляції. "Ізоляція як міра покарання дискредитувала себе: це дорого і не досягає мети покарання.
У випадку з пробаційним наглядом обмеження все одно є, людина перебуває під контролем правоохоронців, є можливість реагувати на порушення, але водночас засуджений залишається в суспільстві, на волі, працює, сам себе забезпечує", — додає Романов.
Фокус раніше писав про те, як в Україні утримують військовополонених. У середньому на місяць на одного полоненого росіянина виділяється близько 10 тисяч гривень. У цю суму входить харчування, одяг, медична допомога і зв'язок із родичами. Також полонені мають право працювати.