"Шикарне рішення": для ПТРК "Корсар" створили покращену батарею, у ЗСУ оцінили (відео)
Українські розробники створили кастомну батарею для протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) "Корсар", яка має вдвічі більшу від заводської ємність та обладнана індикатором заряду.
Про це повідомила національна платформа українських винахідників і винаходів воєнного часу Brave Inventors в Facebook. Батарея має такі ж габарити, як і заводська, при цьому її ємність вдвічі більша — 153 Вт-год. Маса акумулятора становить 900 грамів, розміри — 150×82×43 міліметри.
Розробники додали порты USB Type-C та Micro USB, тому якщо поряд немає заводського зарядного пристрою, то можна використати будь-яку телефонну зарядку. Окрім того, батарея отримала індикатор, що дозволяє військовим відстежувати заряд. Вартість винаходу — 3 900 гривень.
"Знаєте рівень заряду, а отже впевнені у своїй зброї!" — підкреслили в Brave Inventors. Український військовослужбовець з позивним Джек, який користується ПТРК в коментарі Фокусу зазначив, що мати запасні батареї завжди добре, до того ж згадана батарея дозволяє побачити заряд.
За його словами, наявність додаткових портів — хороше рішення, бо стандартний зарядний пристрій не завжди є під рукою, може загубитись або зламатись у польових умовах. "На даному етапі така батарея є шикарним рішенням", — зауважив військовий.
Співрозмовник Фокусу також зазначив, що ПТРК "Корсар" зазвичай використовується для знищення ворожої техніки. Цей комплекс є досить поширеними на фронті, на рівні з ПТРК "Стугна-П", "Фагот" та "Метис".
За словами військового, сьогодні на передній план виходять FPV-дрони, тож функція ПТРК здебільшого зводиться до вузьких задач, точкового знищення. "Знову ж, ПТРК — це засіб захисту. Відбиття атак, в штурм з ним не підеш", — зазначив військовослужбовець.
Нагадаємо, багато літій-іонних батарей, які живлять більшу частину військової техніки США, повністю або частково виробляються в Китаї. У Пентагоні стурбовані тим, що Пекін може посилити контроль над світовим ринком.
Також повідомлялось, що агентство перспективних дослідницьких проєктів Міноборони США (DARPA) розробляє проєкт під назвою "Експедиційне використання вуглецю для енергетичної стійкості та стабілізації", мета якого — збирати електроенергію для заряджання акумуляторів, використовуючи джерела CO2.