Економіка

Готуємось до відключень: які наслідки обстрілів ЗС РФ енергетики

Кількість ракет і дронів, що летять по об'єктах енергетики України останніми днями, просто зашкалює. 22 березня сталася наймасштабніша атака на енергосистему України — понад 90 ракет та 60 "шахедів". Але на цьому ворог не зупинився: 24 та 25 березня відбулися нові обстріли.

На жаль, прогнози експертів невтішні: ворог атакуватиме українську енергетику і надалі. Фахівці кажуть, що ситуація вкрай небезпечна. По-перше, били по двох частинах енергосистеми — генеруючій і розподільчій. По-друге, було чимало влучань у трансформатори.

Чим загрожує така ситуація споживачам, скільки можуть продовжуватися ремонти, чи варто чекати на блекаути та які регіони зараз в зоні ризику? У відповідях на ці питання Фокус розбирався разом з експертами.

Головна особливість потужних атак з боку Росії останніх днів полягає в тому, що удари були набагато точнішими, відповідно наслідки — набагато гірші, відзначив у розмові з Фокусом директор енергопрограм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"Пошкоджена найбільша ГЕС — Дніпровська, а також половина обладнання ДТЕК, а наразі теплова та гідроенергетика — це наші основні балансуючі потужності. На 100 млн євро пошкоджене обладнання "Укренерго".

Тобто ситуація в енергетиці склалася вкрай складна", — зазначив експерт. Раніше про ураження ДніпроГЕСу та втрату групою ДТЕК 50% генеруючих потужностей розповів директор компанії YASNO Сергій Коваленко.

За його словами, атаки росіян з одного боку руйнують здатність системи передавати електроенергію, а з іншого — знижують можливості генерації. "Тактично вони б'ють по вузлах, розвалюють енергосистему на "острови".

І коли навіть електроенергію можна подати, якщо розбити вузол, ти фізично не можеш подати електроенергію.

Або навпаки, коли настане літо, у нас може виникнути дефіцит електроенергії, ми не зможемо виготовити електроенергії стільки, скільки ми споживаємо", — зазначив генеральний директор YASNO.

ВІдповідаючи на питання, звідки брати потужності, що балансують, якщо ТЕС вийшли з енергосистеми, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп зазначив: у короткостроковому періоді потрібно розвантажувати систему, в довгостроковому — будувати нові потужності, нову газову генерацію.

Незважаючи на все вищеназване, поки що на блекаути чекати не варто, вважають експерти. "Наразі ризику тотального блекауту немає, але ймовірність аварійних відключень по регіонах — більше 50%, — відзначив Прокіп у коментарі Фокусу.

— Погода ше холодна, пасмурна, сонячної генерації мало, імпорт зберігається на високому рівні. Якщо брати за основу сьогоднішню ситуацію, мова йде про потенційні відключення близько двох годин на день". Ймовірність аварійних відключень по регіонах — більше 50%.

Йдеться про потенційні відключення близько двох годин на день Володимир Омельченко вважає, що ризики стабілізаційних та планових відключень на цьому тижні дуже високі по всій країні, зокрема у Києві.

Якщо удари по енергетичних об'єктах триватимуть, ймовірність переходу до стабілізаційних графіків постачання практично 100-відсоткова. А особливо важка ситуація сьогодні у Харківський та Одеський областях. Щодо термінів відновлення обладнання, то вони дуже різні.

Щось може полагодити за тиждень, а щось — за рік, особливо якщо йдеться про обладнання по генерації. "Скоро ситуація поліпшиться за рахунок серйозного потепління: запрацює сонце, відключать опалення.

Але все одно квітень буде для українських енергетиків важким, — підсумував Володимир Омельченко. — Тож споживачам варто готуватися до стабілізаційних відключень та по максимуму економити електрику, особливо в пікові ранкові та вечірні години".

Квітень буде для українських енергетиків вкрай важким Андріан Прокіп погоджується з колегою та радить споживачам дотримуватись рекомендацій, які давали у 2022 році: економити електроенергію, не вмикати зайвих приладів, за можливості переносити користування електроприладами з пікових годин на нічний час.

А ще — бути готовими жити в умовах контрольованих відключень, але до цього на третій рік повномасштабної війни більшість українців вже підготувалися.