Роковини оборони Києва. Як ЗСУ зберегли столицю та змусили ЗС РФ тікати з півночі України
Успішна оборонна операція української армії на півдні країни стала одним із вирішальних моментів у повномасштабній російсько-українській війні.
Київ — столиця України, тому ворожі сили з першого дня спробували Силами спецоперацій та десантом оточити та швидко захопити стратегічно важливе місто. Фокус склав список визначальних битв за Київ.
Майже через 10 місяців після того, як українські військові відбили північ України, враховуючи Київ, стало зрозуміло, наскільки ризикована була ситуація.
У Королівському інституті оборонних досліджень в листопаді 2022 року написали, що російські сили у 12 разів переважали українські. Оглядову статтю щодо оборони столиці писав український генерал Михайло Забродський разом із західними та українськими колегами.
З'ясувалося, що в першочерговому плані російських окупантів було окупувати всю Україну за 10 днів. Росія змогла зосередити переважальні сили в техніці та зброї, однак війська виявились неготовими до ефективного виконання плану.
Найбільшим недоліком, який виділили автори, називають відсутність логістики. Також Служба безпеки України змогла вчасно знайти та нейтралізувати російські групи, які мали на меті знищити українську владу.
Низька компетентність і рівень підготовки російських військ, а також ефективні дії українського військового керівництва дозволили зруйнувати плани Кремля щодо повної окупації України.
На початку повномасштабного вторгнення в українській армії кількість артилерійських засобів була лише удвічі меншою за російську, що також дозволило ефективно відбивати російські наступальні сили, зазначають аналітики.
Як і по більшості українських міст, російські ракети почали прилітати по Києву й області. Ранок почався з паніки людей, черг у супермаркети та ТЦК, де було вирішено роздавати стрілецьку зброю для оборони міста. Кияни готувались до оборони.
На дорогах міста де-не-де було видно колони бронетехніки, яка висувалась на рубежі. Бої заточилися в області. Російські війська почали наступати навіть з території Білорусі, що, як потім визнавали в Міноборони, стало неочікуваністю для України.
Однак військові готувались до оборони, тому вдалося зберегти авіацію та особовий склад армії. Російські окупанти почали рух великими колонами не тільки з боку своєї території, але й з Білорусі.
За даними НАТО, станом на 3 лютого 2022 року РФ зосередила в Білорусі 30-тисячне угрупування, яке майже все було кинуто в наступ проти України. 35-я гвардійська армія разом із 36 гвардійською армією зайшли з білоруської сторони на українську територію.
Саме остання і захопила в перший же день Чорнобильську атомну електростанцію попри опір Національної гвардії.
Через артилерійські обстріли в Україні заявляли, що було пошкоджено місця зберігання радіоактивних відходів, до кінця доби 24 лютого Україна заявила про втрату контролю над Чорнобилем та Прип'яттю.
Все того ж 24 лютого російська армія проводить операцію щодо висадження десанту і спецпризначенців в аеропорті Гостомель, де базувались літаки "Антонова". Спочатку окупанти застосували 34 гелікоптери, які вдарили по місцях потенційної оборони.
Після цього 18 Мі-8 висадили приблизно 300 елітних десантників. Українські військові дали жорсткий бій окупантам. Бомбардувальники Су-24М пошкодили злітно-посадкову смугу, щоб після гелікоптерів РФ не висадила ще більше сил із військово-транспортних літаків Іл-76.
У процесі боїв російські окупанти знищили найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія", який залишався в одному з ангарів на аеродромі. Сили оборони України знищували елітні підрозділи окупантів.
ЗС РФ змогли захопити злітно-посадкову смугу, однак вона була непридатною для використання. Весь березень бої точилися в районі самого населеного пункту в Гостомелі та біля аеродрому. "Ми почали готуватися до захисту аеропорту десь за тиждень.
Ми володіли розвідувальною інформацією і розуміли, що все вже почалось, і почалось з того боку дуже активно", — казав старший офіцер ССО, який командував обороною аеродрому. Українські військові ще тоді зіштовхнулись з тактикою хвиль піхоти.
Як згадує офіцер, російські хвилі йшли одна за одною. Спецпризначенці відпочивали по 2-3 години на добу. Весь інший час вони знаходились в боях з окупантами.
Подію з підривом греблі офіційно майже не висвітлювали під час перших тижнів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Гребля знаходиться на вʼїзді в село Демидів біля Козаровичів. Її підірвали 25 лютого, щоб не дати просуватись російським військам.
Для підриву греблі заклали майже 500 кг вибухівки, яка дозволила пробити метрову пробоїну в греблі. Вода хлинула з Київського водосховища. Але план спрацював частково. Через непоінформованість хтось підняв заслін греблі навпроти хутора Червоний, що перед Мощуном.
Вода не доходила туди, а окупанти почали встановлювати переправи. Тому довелося підірвати і другу греблю, щоб виправити ситуацію. Далі військові вирішили підняти рівень Київського водосховища і на Київській ГЕС.
Це дозволило підняти рівень вони не тільки в Ірпені, а й у річок Здвиж і Тетерів. Завдяки цьому російська техніка застрягла. "Підходи до понтонів стали суцільним болотом. На полі застрягло дуже багато техніки.
Деяку техніку вони ще встигли самі евакуювати під обстрілами, а іншу навіть не змогли забрати, бо вона там застрягла повністю — її вже затрофеїли наші", — розповідає радник командувача Сухопутних військ ЗСУ на громадських засадах Олександр "Тихоход" Дмітрієв.
Було знищено дві з трьох переправ окупантів. Російських загарбників це зупинило від подальшого просування на Мощун, де була одна з головних битв, яка врятувала Київ.
Супутниковий знімок Maxar Technologies, який опублікували 28 лютого 2022 року показав, що російські війська спрямовують на північ Києва 64-кілометрову колону бронетехніки й інших транспортних засобів. У західних ЗМІ писали, що це становить величезну загрозу для столиці.
На Заході були впевнені, що Київ буде захоплено за 3 дні. Також 1 березня в телеграм-каналах зʼявилось відео як приблизно 17 російських гелікоптерів летіли над Київським водосховищем.
Українські військові з переносними зенітно-ракетними комплексами почали знищувати ворожу авіацію. Було збито щонайменше один із них. Пізніше залишки гелікоптера підняли з дна водосховища.
Як визнав командувач Сухопутних військ та обороною Києва генерал-полковник Олександр Сирський, битва за Мощун стала вирішальним етапом в обороні Києва. На початку березня 2022 року російські війська змогли захопити плацдарм в районі Мощуна.
За словами генерала, це була надзвичайно небезпечна ділянка, яка відкривала дорогу на Київ. Ситуація була критичною, тому туди спрямували всі резерви, які були в розпорядженні на той час.
"Значною мірою, саме завдяки успішній обороні Києва світові лідери повірили у силу українського народу й могутність українського війська та почали значно активніше допомагати нам озброєнням, військовою технікою, усім необхідним", — заявляв Сирський 16 лютого 2023 року.
5-6 березня російські елітні підрозділи зіткнулися з величезним опором ЗСУ в Ірпені та в інших районах на захід від Києва. Тому свої сили окупанти кинули на штурм Мощуна. 11 березня почався масований штурм населеного пункту.
Російські війська застосовували тактику вогневого валу, щоб змусити українських захисників відступати. Так минуло кілька днів, за які вони змогли захопити частину селища.
Як згадує командир 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр "Словʼян" Вдовиченко, битва за Мощун виглядала як пекло. "Сюди опустилося пекло. От таке відчуття, що все, що є погане, все, що є злом, горем, опустилося на цю невеличку ділянку місцевості.
У боях за Київ зустрів кращих синів і доньок України", — згадує "Слов’ян". Він зазначив, що рішення обороняти Мощун ухвалило вище керівництво, тому що далі була пряма дорога на столицю.
Штурмували селище 76-та та 98-ма десантні дивізії, 155-та бригада морської піхоти РФ, а також Сили спеціального призначення. Сили оборони України змогли вистояти й не дали окупантам прорватися далі. 21 березня село повністю звільнили.
Російські війська, як встановили журналісти, втратили сотні бійців елітних дивізій ПДВ. Серед них були окупанти зі званням "Герой Російської Федерації" та 5 бійців з медалями "За повернення Криму".
Успішна оборона Києва сталася ще й тому, що українські військові змогли захистити Суми та Чернігів від переважальних сил російських окупантів. Вони не змогли захопити обласні центри, і не змогли обійти їх.
Щодня окупанти обстрілювали міста, руйнували житлові будинки, але попри це все Суми та Чернігів у надважких умовах змогли вистояти й відтягнути на себе частину сил і засобів. Оборонці Київської області не стояли в глухій обороні й постійно контратакували ворожі сили.
Подекуди просування українських військових було невеликим, однак із другої половини березня російських окупантів усе більше відкидали від Києва. Спочатку їм дозволили зайти вглиб українських територій, а після цього почали відрізати від шляхів сполучень.
Це дозволило знекровити російські сили й ефективно винищувати надалі. 21 березня Збройні сили звільнили селище Макарів, за наступний тиждень оточили Ірпінь, Гостомель та Бучу.
Вже тоді було відомо, що окупанти займаються мародерством, забираючи у людей продукти, ліки та навіть засоби гігієни.
Президент Володимир Зеленський під час пресконференції із журналістами сказав, що найстрашніший день для нього за час повномасштабної війни — це приїзд у Бучу, коли всім стало зрозуміло, що накоїли окупанти.
Вже зараз відомо, що тільки в Бучі окупанти вбили 1 400 мирних людей. Під час контрнаступу українські військові захоплювали чисельні трофеї, які залишали після себе сили ЗС РФ. 29 березня в Міноборони РФ анонсували "кардинальне скорочення активності" на півночі України.
Заява проходила на тлі переговорів, які відбувались між Москвою і Києвом у Туреччині. В РФ назвали ці дії "підвищенням довіри між сторонами". Однак нині військові сходяться на тому, що це був не "жест доброї волі", а розгром окупантів.
Українські військові попалили логістику ворога, тому величезна кількість військ могла залишитись без засобів для ведення бойових дій. Повністю Київську область було звільнено 2 квітня.