Українські прапори на вулицях міст Данії свідчать про волелюбність і сміливість – звернення Президента до данського народу з нагоди річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну

Вільні люди вільної країни! Я можу так звернутися до вас, народе Данії. Я можу так звернутися до народу України. Я звертаюся так, і це розкіш у сучасному світі. Розкіш, про яку багато хто лише мріє. Наші народи, українці й данці, дихають вільно.

Ми маємо свободу, як і більшість європейців. І ми не втратимо свободу, бо ми не лише мріємо про неї – ми боремось за неї. Ми не втратили момент, який був вирішальним. Минулого року, коли російське зло розпочало проти нас тотальну війну, ми не злякалися. Ми не розгубилися.

Українці стали на захист держави. Вільний світ став на захист України. І я дякую вам, народе Данії, за те, що ви не захиталися в сумнівах, чи варто підтримувати наш захист. Я дякую вам за те, що ви усвідомлюєте, що свобода не може бути лише мрією – вона має бути діями.

Діями на захист життя і людей, правил і поваги, справедливості і безпеки. Я дякую вам, народе Данії, за ваші дії! За зброю, яка допомагає нашій обороні. За політику, яка допомагає ізолювати агресора. За готовність долучитися до нашої відбудови після бойових дій.

І звичайно, за віру в те, що проект обʼєднаної та вільної Європи не може стати довершеним без повноправної інтеграції України. Я знаю, що на вулицях багатьох міст Данії протягом цього року нашої незламності було багато українських прапорів.

Я вдячний вам за кожен такий прапор України у ваших містах, на ваших площах. Синьо-жовті кольори України завжди свідчать про волелюбність. Завжди свідчать про присутність свободи. А отже, вони свідчать про присутність сміливості. Ваша сміливість, народе Данії, – це вже факт.

Ваша сміливість, пані Премʼєр-міністре, – це вже факт. Ваша сміливість, шановні члени Фолькетингу Данії, – це теж уже факт. Як факт і наша, українська, сміливість. А отже, і наша з вами воля ніколи не перестане бути реальним фактом нашого з вами життя.