Ядерні ігрища Путіна: що стоїть за діями Росії довкола ЗАЕС та ЧАЕС
Вранці четверга, 2 жовтня стало відомо про те, що енергетики повністю відновили електропостачання на всіх об’єктах Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС), які було знеструмлено напередодні внаслідок російських ударів по місту Славутич.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук, повідомивши власне про відновлення електропостачання, підкреслила, що "рівень радіації на об’єкті не перевищує контрольних рівнів і загроз для населення немає".
Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що блекаут на обʼєктах колишньої Чорнобильської атомної станції тривав понад три години.
Крім того, глава держави особливо наголосив: "Триває блекаут на Запорізькій атомній станції, що розпочався через російські обстріли в районі станції.
Росія свідомо створює загрозу радіаційних інцидентів, користуючись, на жаль, слабкою позицією МАГАТЕ та директора Рафаеля Гроссі, а також розпорошеністю глобальної уваги. Щоб виправити ситуацію, слабкі та половинчасті рішення не спрацюють.
Кожен день затягування Росією війни, російські відмови від повного й надійного припинення вогню, постійні російські удари по всіх обʼєктах нашої енергетики включно з тими, від яких залежить безпека атомних станцій та іншої ядерної інфраструктури, – це глобальна загроза".
На переконання Володимира Зеленського, наразі вкрай важливо, щоби країни Європи, Сполучені Штати, держави "Групи семи" і "Групи двадцяти" "реально діяли заради миру та безпеки на сто відсотків можливого".
Тим часом у Євросоюзі (ЄС), констатувавши, що це найдовше та найсерйозніше відключення з початку повномасштабного вторгнення Росії, закликали Москву негайно припинити всі військові операції навколо ЗАЕС, щоб терміново відновити лінії електропостачання.
Окреслюючи у розмові з Фокусом тактику щодо українських атомних електростанцій з боку "помилки на карті у вигляді Росії", політолог Олег Лісний констатував: "Я прослідковую таку тенденцію: коли у росіян щось не виходить, або йде далеко від плану, вони в тому чи іншому вигляді застосовують ядерну компоненту.
Вони не застосовують її фізично у чистому вигляді, але як карту викладають на стіл і починають нею направо-наліво маніпулювати. Були, окрім свіжих інцидентів, випадки, коли дрони атакували чи підлітали дуже близько до енергоблоків АЕС – Хмельницької і не лише.
Ну, а ЗАЕС – це взагалі, якщо, звісно так можна казати про цей об’єкт, є великою брудною бомбою, яка вже не вперше використовується у якості елементу залякування. Тобто, логіка: "Тримайте мене семеро", вважає Путін, має спрацювати.
Інакше кажучи, Путін, який виріс у пітерській підворітні, гадає, що при демонстрації своєї неадекватності, притомні люди мають або погодитися на його вимоги, або втекти, але ні в якому разі не лізти в бійку".
Наголосивши на тому, що Україна, як держава, котра пережила чорнобильську трагедію, перебуває в зоні відповідного глобального сприйняття, експерт додав: "Таким чином, Путін нагадує світу, що, мовляв, ви вже добре знаєте, якими можуть бути наслідки і тому, давайте, не зволікайте, йдіть нам на поступки шляхом тиску на Україну, щоб вона здалася.
А в України, між тим, вже є успіхи навіть на тих відтинках фронту, де Путін вважав, що там все вже закінчилося. Поряд з тим, атаки росіян, в тому числі й на критичну інфраструктуру, свідчать про те, що це великий задум, який має змусити і нас, і наших союзників піти на поступки.
І на цьому тлі президент України абсолютно правильно апелює до світу, говорячи про небезпеку великої трагедії, яка зачепить дуже багато гравців".
Насправді ключова суть апеляції офіційного Києва, зауважує Олег Лісний, полягає в тому, що наразі в світі вже не існує локальних проблем і російсько-українська війна це наочно показала: "Нас привчали до того, що це локальний конфлікт чи протистояння.
Ні! Дуже простий приклад: війна в Україні, а голодують в Африці. Тому великий прекрасний океан – це просто великий прекрасний океан, який нікого ні від чого не захистить.
Власне через це Україна й волає на весь світ, вказуючи на дурня в обличчі РФ у великому будинку, який грається з газовим балоном. Причому, грається не просто так, а то відкриває його, то зачиняє, попутно клацаючи запальничкою.
То, можливо, потрібно взяти його за вуха, вивести і на цьому все закінчиться? Слід зважати й на те, що крім того, що при владі в Росії знаходиться серійний маніяк-вбивця, є ще російське "авось".
Тбото, якийсь виконавець може щось неправильно зрозуміти і не те відключити, тоді все – кіно закінчуються для усіх дуже погано".
Окрему увагу політолог звертає на позицію очільника МАГАТЕ: "Гроссі – це людина, яка неодноразово була на об’єктах АЕС і чудово знає наявну картину та потенційні глобальні ризики.
Натомість він, очолюючи таку організацію, не виконує ключову функцію щодо забезпечення цивільної ядерної безпеки. Але це не заважає йому мріяти про посаду генсека ООН".
Втім, "з таким кейсом і при таких розкладах", зазначає Олег Лісний, "ніяким генсеком Гроссі не стане, ну, а Трамп не отримає Нобелівську премію миру, бо потрібно діяти, виконуючи функціонал".
"Вкрай важливо розуміти, що сьогодні ніхто не просить ООН робити якісь винятки для України – у них є дуже товста книжка, де все розписано, тому, будь ласка, виконуйте. В МАГАТЕ менш товсті книжки чи нормативна база, але й цього достатньо, якщо все написане виконувати.
Це саме стосується і міжнародного права: є агресор і є жертва агресії, все ж прописано, все є, але ж не має політичної волі".
Відповідаючи на запитання проте, чим обумовлена відсутність відповідної політичної волі, експерт резюмував: "Передусім, страхом перед тим, що ця ядерна проблема може стати реальною. Хоча страх насправді – це один із елементів, які мобілізують навіть у тваринному світі.
Тобто йдеться про формулу: "Бий або біжи". В нашому випадку багато в світі політиків обирають, на превеликий жаль, варіант бігти".
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов, коментуючи у розмові з Фокусом дії РФ відносно українських АЕС, зазначає наступне: "Це підняття ставок за рахунок ескалації, але питання в тому, що у Путіна за великим рахунком не має інших можливостей.
Якби йому не хотілося, він не може застосувати ядерну зброю, бо тут є червоні лінії і цивілізованого світу, і Китаю та Індії. Росія хоче фактично під’єднати ЗАЕС до своєї енергомережі, але останні три з половиною роки це не вдавалося, передусім, через протидію України.
Нинішні ж дії РФ довкола АЕС, на мою думку, можуть свідчити про бажання розміну. Йдеться, зокрема, про "війну блекаутів", бо на погрози Москви Київ вустами Зеленського заявив, що буде симетрична відповідь.
Це такий собі варіант для Росії, бо Україна, як це було й раніше, переживе подібні речі, а от чи готова Росія до масштабних блекаутів в рамках цілих регіонів – дуже велике запитання".
Ігри довкола ядерної безпеки, акцентує аналітик, багато в чому обумовлені саме острахом РФ зануритися у тотальний блекаут. "Вочевидь, в ситуації, що склалася, своє гучне та рішуче слово мало б сказати МАГАТЕ, але реакція є традиційно кволою.
Це викликано, в тому числі великою присутністю громадян Росії серед працівників МАГАТЕ, які, м’яко кажучи, не горять бажанням здійснювати будь-які антиросійські кроки", — наголошує політолог.
З огляду на ситуацію, акцентує Олександр Леонов, не те, що назріло – перезріло питання введення санкцій відносно "Росатому" — фактично останньої російської високотехнологічної компанії, яка досі не перебуває під рестрикціями Заходу.
Втім, з огляду на те, що Росія займає дуже велику частину ринку зі збагаченого урану, швидких та суттєвих зрушень в цьому напрямку чекати не слід, вважає експерт.
При цьому, зауважує політолог, той же ЄС вже зробив досить багато, зокрема, відмовившись від російських твелів та заборонивши будівництво атомних електростанцій (це зробили, зокрема Болгарія та Фінляндія – Фокус).
Наразі, каже експерт, лише Угорщина підтримує Росію в цьому напрямі.
З огляду на те, що "на Путіна жодні слова не діють", підсумовує Олександр Леонов, західні союзники, враховуючи цілеспрямовані атаки РФ на українські АЕС, мають максимально посилити воєнну взаємодію та обороноспроможності Києва, паралельно поглиблюючи санкційний тиск на Москву.