Повернути ЗАЕС, припинити бити по енергетиці: чотири пункти транзитного ультиматуму Росії

Економіст Володимир Омельченко знає спосіб змусити Росію піти із Запорізької АЕС і припинити бити по українській енергетиці. Потрібно просто пов'язати ці питання з транзитом російського (або азербайджанського, що одне й те ж саме) газу через територію України.

Продовження контрактів на транзит російського газу (нафти) у контексті повернення Запорізької АЕС під контроль України. 1.

Україна стала першою країною Європи, яка мала максимальну залежність від російського газу, нафти, нафтопродуктів і ядерного палива та змогла на 100% її позбутися шляхом диверсифікації.

Усі країни ЄС, що зараз залежать від російського газу, здатні теж це зробити у найкоротший термін. 2. Росія заробляє на порядок більше грошей від поставок вуглеводнів, аніж Україна отримує від надання послуг за його транзит.

Отже, баланс інтересів у цьому питанні явно на користь РФ. Вона не тільки отримує щорічно від поставок газу й нафти близько 15 млрд євро на війну, а й чинить політичний вплив на залежні від російських енергоносіїв країни. 3.

Азербайджані не має ресурсних можливостей забезпечувати виконання чинних контрактних зобов’язань із постачань свого газу до ЄС і Туреччини одночасно із додатковим використанням українського транзитного коридору.

Також відсутній газопровідний маршрут із транспортування азербайджанського газу до кордону України, що оминає територію РФ. Власне, єдиний варіант знаходження компанією Socar такого ресурсу — це здійснення реекспорту того ж самого російського газу. 4.

Аргументи про те, що укладання Україною транзитного контракту із Socar необхідні для того, щоб РФ утримувалася від ракетних і дронових ударів по газотранспортній системі України, не витримують критики, адже Збройні сили РФ упродовж усієї широкомасштабної агресії постійно її атакують.