В Україні з'явилася ракета "Пузатий Нептун": що відзначили західні експерти
Розробка потрапила в поле зору західних фахівців, які дали попередні оцінки зброї. Нова версія відрізняється від раніше представленої модифікації "Довгий Нептун" (Нептун-Д, за офіційною класифікацією — ред).
І судячи з опублікованих знімків, створена як ракета з розширеними можливостями базового сімейства Р-360. Про це пишуть оглядачі The War Zone.
Зазначається, що спочатку "Нептун" (Р-360) розробляли як протикорабельний засіб на базі радянської Х-35 із заявленою дальністю серійних зразків — близько 300 км.
Останніми роками було розроблено й оптимізовану для наземних ударів версію ракети з комбінованою системою наведення (інерційна з GPS корекцією + ІЧ-датчик), дальність якої оцінюють щонайменше в 360 км.
Потім з'явилася і модифікація "Нептун-Д" зі збільшеною дальністю — до 1000 км. Судячи з розташування виступів перед стабілізаторами, в них могли розмістити додаткові паливні баки.
Це, вважають аналітики, відносно простий спосіб збільшити дальність без радикальної переробки корпусу. Є й інше пояснення.
У виступах розміщені елементи авіоніки та навігації, що відповідає внутрішньому компонуванню Х-35-подібних конструкцій, а боєголовка традиційно розташована в носовій частині. Однак така версія малоймовірна, зазначили фахівці.
Збільшення дальності базової версії "Нептуна" створює проміжний клас зброї у всій лінійці.
Це дасть змогу резервувати "Довгий Нептун" для ударів на максимальній дальності та водночас забезпечити дешевший і швидший спосіб модернізації наявних ракет шляхом апгрейду наявних боєкомплектів.
Нарешті, на тлі постачань британських Storm Shadow і французьких SCALP-EG, а також американських ATACMS і різноманітних далекобійних дронів-камікадзе, модернізація "Нептуна" дає Україні додатковий, відносно доступний інструмент для ударів і по морських, і по наземних цілях, підвищуючи гнучкість ударних можливостей ЗСУ.
Раніше нову модифікацію "Нептуна" помітили й українські експерти. На думку колишнього заступника начальника штабу ВМС ЗСУ Андрія Риженка, конструкція з потовщеннями на корпусі може вплинути на стабільність і аеродинаміку боєприпасу.