Війська НАТО в Україні: чи готові західні солдати до масштабних боїв і чи варто боятися ударів Росії
Опитані Фокусом військові експерти впевнені, що іноземні бази будуть головними цілями ракет ЗС РФ. Можливо, тому тільки Франція серйозно замислюється над відправленням контингенту. Передача Україні західного озброєння навряд чи виправить її важке становище на фронті.
Київ ризикує відступати крок за кроком перед чисельно переважаючою армією Росії.
Якщо союзники хочуть перемогти агресора, потрібна термінова підтримка ЗСУ живою силою західних військових, інакше доведеться змиритися з "катастрофічною поразкою", пише консультант Держдепу США, письменник та історик Едвард Люттвак у статті для видання UnHerd.
Аналітик порівнює кількість солдатів у ЗСУ і ЦАХАЛ пропорційно кількості населення країн. В Україні, за різними оцінками, живуть 30 мільйонів осіб, а служать у ЗСУ менше ніж 800 000 діючих військовослужбовців.
Ізраїль здатний швидко зібрати армію чисельністю 600 000 осіб за кількості населення до 8 мільйонів. Британці, французи та країни Північної Європи, за даними Люттвака, поступово готуються направити невеликі елітні підрозділи і фахівців з матеріально-технічного оснащення.
Усі вони будуть далеко від гарячих точок, допоможуть українським військовим ремонтувати пошкоджену техніку і навчати новобранців. США не відправлять понад 40 тисяч солдатів, які проходять службу в Європі, на тлі загрози вторгнення Китаю на Тайвань.
На інших членів НАТО — Німеччину, Францію, Італію та Іспанію чекає важливе рішення. Якщо вони не нададуть достатню кількість військ на допомогу ЗСУ, Росія здобуде перемогу на полі бою. Російська військова міць далі перекинеться на Центральну Європу, застеріг історик.
"Ймовірно, військові від НАТО ніколи не візьмуть участі в бойових діях. Вони не зобов'язані це робити, але допоможуть використовувати сили ЗСУ максимально ефективно", — міркує американський письменник.
Варто зазначити, що, крім Франції, інші країни прямо не озвучували намірів відправити своїх військових в Україну. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у розмові з Financial Times допустила такий варіант, але "не на цьому етапі війни, а в довгостроковій перспективі".
Коли саме перспектива настане, чиновник не уточнила. Висловлювання Валтонен підтримали лідери країн Балтії, а Німеччина, США та Велика Британія одразу відхрестилися від цієї затії.
Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас обтічно заявила, що не дасть "гарантій невідправлення" естонських сил оборони, адже все залежить від мінливих обставин. Канада дозволила відправити обмежений контингент, але тільки для навчання військовослужбовців ЗСУ.
Країнам Балтії, на переконання очільника Українського центру безпеки та співробітництва Сергія Кузана, не варто квапитися надсилати війська для підкріплення ЗСУ, бо вони географічно близько до Росії. Усім їм варто готуватися до несподіваного нападу.
Війна в Україні засвідчила загалом "кризу" підготовки НАТО до великих війн і з 2022 року члени Альянсу терміново переписують свої стратегії. Навіть міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс тільки у квітні 2024 року визнав, що світ перейшов із повоєнного в довоєнний стан.
"Росія загрожує Європі, Китай дедалі агресивніший. Іран використовує проксі для створення хаосу від Близького Сходу до Єменської протоки. Північна Корея постійно брязкає ядерною шаблею. Зловмисні сили об'єднуються.
Уся демократія опинилася під загрозою", — представив міністр точку зору в статті для газети The Telegraph.
З огляду на слабку боєготовність, викликом для НАТО буде не тільки дислокація військових в Україні, а й облаштування супутньої інфраструктури: від побудови таборів і логістичних маршрутів до прикриття неба над ними системами ППО, додає Кузан.
У країнах НАТО готували військових під спеціальні операції, а не до масштабних боїв. Невеликі армії точково боролися з хуситами, терористами ХАМАС або ІДІЛ.
Іноземні військові в разі їхнього фактичного перекидання можуть охороняти україно-молдовську ділянку кордону біля Придністров'я.
Серйозних провокацій у найближчій перспективі в регіоні не прогнозується, тому можлива модель миротворчого і стабілізаційного контингенту за аналогією з силами KFOR, підрозділами НАТО в Косово, міркує в бесіді з Фокусом співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проектів "Центру Разумкова", військовий експерт Олексій Мельник.
"Макрон взяв ініціативу на амбіції лідера в ЄС, і, очевидно, всередині Євросоюзу велися діалоги з дипломатами і високопоставленими військовими з країн об'єднання. Відправлення іноземного контингенту в Україну — крок до ескалації повномасштабної війни, але з боку РФ.
Франція дала сигнал про готовність чинити сильний опір", — поділився міркуваннями експерт. Колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник запасу Владислав Селезньов скептично ставиться до того, що в найближчій перспективі європейські підрозділи прибудуть в Україну.
Відправлення коаліції під прапором НАТО — це втручання у війну з РФ, а західні партнери всіляко уникають такого сценарію. Військовий обмін за двостороннім договором — більше політика і підвищення статусу конкретних президентів, ніж реальні справи, додає експерт.
"У нас проблеми з регулярністю поставок озброєнь, частину технологій чекаємо роками, а що говорити про допомогу живою силою? Максимум — консультаційні та тренувальні місії, а також моніторинг використання виділеної допомоги", — вважає Селезньов.
Москва задіяла в так званій СВО близько 500 000 російських військових. Речниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу 3 квітня заявила про плани Парижа відправити в Україну 1500 французьких військових.
За її даними, командування французького іноземного легіону затвердило склад батальйонно-тактичної групи на початку березня 2024 року.
"Очікується, що у квітні групу буде приведено в стан повної бойової готовності для оперативного кидка на український театр військових дій", — пояснювала Захарова. Служба Зовнішньої розвідки Росії наводила інші цифри — на початковому етапі Париж виділить 2000 військових.
Але навіть ці дані абсолютно не можна порівняти з кількістю окупаційних військ. Сергій Кузан вважає будь-яку присутність військ НАТО допомогою Україні. У тилу багато роботи і його посилення іноземцями допоможе ротації українських військових.
Інший варіант — розташування західного контингенту на кордонах із Молдовою та Білоруссю. Українські підрозділи відведуть від кордонів і перекинуть ближче до зони бойових дій. У Москві не раз говорили, що натовські війська в Україні стануть законними цілями ЗС РФ.
Крилаті та балістичні ракети використовуються постійно і не можна виключати приліт "Іскандера" по табору французів. Лідерам усіх країн перед відправкою військових доведеться ретельно прораховувати всі ризики.
"Чи викличе удар по іноземному табору негайну участь країни у війні на боці України? Швидше за все, ні. Тут потрібен масштабніший інцидент: збиття корабля або літака з екіпажем. Росія теж не дуже готова відкривати другий фронт", — пояснює Олексій Мельник.
Як аналогію експерт наводить атаку японських повітряних і підводних сил на американську гавань "Перл-Гарбор" на гавайському острові Оаху 7 грудня 1941 року. Після цього нападу США офіційно вступили у Другу світову війну.
Сергій Кузан каже, що удар ракетою по іноземному контингенту має розцінюватися як напад РФ на весь блок НАТО. Ескалації за такого розкладу не буде, оскільки застосування ядерної зброї не прив'язане до відправлення іноземних легіонерів.
"Чи полетить французька ракета у відповідь, чи Париж надішле підкріплення ЗСУ для роботи на фронті? Усе залежить від консенсусу військових і політичних еліт Франції, — підсумував експерт.
Нагадаємо, у західних ЗМІ писали про безліч іноземних найманців, які воюють по обидва боки конфлікту. В інтернаціональному легіоні України може налічуватися до 20 тисяч іноземців.