Блекаут в Росії: як атака на Бєлгород може стати сигналом для всієї РФ
Фокус розбирався, чи може Україна застосувати таку тактику ширше — завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі не лише Бєлгорода, а й інших регіонів РФ.
Росія повідомила про атаку на енергетичну інфраструктуру міста Бєлгород, що призвела до серйозних перебоїв у постачанні електроенергії та водопостачання.
Інформація про проблеми з електрикою спочатку з'явилася в соціальних мережах, де жителі міста ділилися повідомленнями про відключення світла.
Пізніше губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков офіційно підтвердив ці дані у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що через пошкодження енергетичної інфраструктури виникли значні проблеми.
За його словами, відключення електроенергії може вплинути на системи оповіщення про ракетну небезпеку або атаки безпілотних літальних апаратів.
У зв'язку з цим Гладков закликав мешканців регіону бути "максимально уважними" і, за можливості, уникати перебування на відкритих територіях, таких як вулиці міст чи населених пунктів, та залишатися вдома для безпеки.
Місцеві Telegram-канали повідомили, що удар був спрямований на Бєлгородську теплоелектростанцію. У мережі також з'явилися відеозаписи, на яких видно момент атаки, а також кадри знеструмлених вулиць міста.
Ці події викликали значний резонанс серед місцевих жителів, які активно обговорюють ситуацію в соціальних мережах, висловлюючи занепокоєння щодо подальшого розвитку подій та можливих наслідків для інфраструктури регіону.
Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що сучасна війна між Україною та Росією, яка триває вже 11 років, зайшла в певний позиційний тупик, що нагадує Першу світову війну.
На відміну від минулого, коли для утримання позицій потрібна була величезна кількість піхоти та суцільні лінії окопів, зараз технології дозволяють ефективно контролювати фронт із меншими людськими ресурсами.
Однак, за словами Жданова, війна перейшла у фазу виснаження, де перемога залежить від того, чия економіка та суспільство першими не витримають тиску. "Війна на виснаження — це питання, в кого раніше зламається економіка чи суспільний настрій.
Хто перший здасться", — каже Фокусу експерт. Жданов висловлює здивування, чому Україна раніше не застосовує дзеркальну тактику, подібну до тієї, яку використовує Росія.
На його думку, війна — це завжди взаємодія щонайменше двох сторін, і дії мають бути симетричними, щоб здобути перевагу.
Росія довгий час мала ініціативу в цій війні, але Україна нещодавно продемонструвала свої можливості, зокрема через атаку на енергетичну інфраструктуру Бєлгорода, що спричинила блекаут у місті. "Цей удар є прикладом того, як Україна може відповідати на агресію.
Атака була здійснена по Бєлгороду, а не по більш значущому місту, такому як Москва чи Санкт-Петербург. Росію можна поділити на два умовні регіони: Москва та Санкт-Петербург, які живуть у відносному комфорті, і решта країни, де наслідки війни відчуваються гостріше.
У Москві існує ще й "держава в державі" — Кремль, який часто залишається ізольованим від проблем регіонів. Якби удар припав на Москву чи Санкт-Петербург, це мало б значно більший резонанс і привернуло б увагу всієї Росії, вплинувши на суспільну думку", — додає експерт.
Щодо засобів для реалізації такої стратегії, Жданов переконаний, що Україна має необхідні ресурси. Наприклад, удари по нафтопереробній промисловості Росії вже призвели до зниження її продуктивності на понад 20%.
Це спричинило нестачу паливно-мастильних матеріалів у російському суспільстві, що поступово переростає в кризу. "У Путіна війна завжди буде у пріоритеті, але суспільство вже відчуває проблеми.
Відсутність палива на заправках може змінити суспільну думку в Росії, особливо якщо росіяни почнуть пов'язувати ці проблеми з війною проти України.
Якщо до цього додати систематичні блекаути, це значно прискорить процес впливу на російське суспільство", — підсумовує експерт. Жданов зазначає, що влаштування енергетичної блокади Росії є теоретично можливим завданням.
Основна мета — виведення з ладу ключових елементів енергосистеми, таких як розподільчі чи понижуючі трансформаторні підстанції.
Ці об'єкти відіграють критичну роль у передачі та розподілі електроенергії, знижуючи напругу, наприклад, з 330 кВт до 110 кВт, а потім до побутових 380-400 В.
За словами експерта, для завдання серйозного удару по енергосистемі не обов'язково використовувати потужні ракети — достатньо сучасних дронів, які вже довели свою ефективність.
"Виведення з ладу трансформаторної підстанції чи турбінного залу може паралізувати енергопостачання цілого регіону. Відновлення таких об'єктів займає місяці, що може призвести до серйозних проблем, особливо в холодну пору року.
Поки вони відновлять, вони там замерзнуть", — іронізує експерт. У Росії, за словами Жданова, запасу трансформаторів та генераторів на випадок блекауту немає, оскільки країна не готувалася до війни на власній території.
Крім того, Росія стикається з дефіцитом палива, зокрема бензину та дизелю, що ускладнює використання генераторів для компенсації відключень електроенергії. Це робить російські регіони особливо вразливими до блекаутів.
Для ефективної блокади Жданов пропонує зосередитися на масованих ударах по ключових об'єктах енергосистеми окремих регіонів. "Для створення повного блекауту в області достатньо двох-трьох скоординованих атак.
Україна вже запускає сотні дронів по території Росії, і їх можна використовувати для систематичного виведення з ладу трансформаторних підстанцій чи інших критичних елементів. Ми знаємо, що вибивати першим, а що другим", — підкреслює експерт.
Така тактика може залишити цілі регіони без електроенергії, змусивши населення "сидіти при свічках чи лучинах". Це, на думку Жданова, не лише створить економічний тиск, але й посилить незадоволення серед населення, що є важливим у війні на виснаження.
Нагадаємо, що українські дрони за два тижні серпня 2025 року скоротили нафтопереробку Росії на 21%, завдавши Кремлю значних збитків. Однак військові зазначають: бракує ресурсів для ударів по ближньому тилу, які могли б вплинути на фронт.