Падіння режиму в Москві станеться миттєво: з чого розпочнеться революція чи громадянська війна
Фокус розбирався, чи є у населення Росії критична маса та потенціал для такої війни.
Рейди бійців Легіону "Свобода Росії" і "Російського добровольчого корпусу" до Бєлгородської області показали повну незахищеність російських кордонів та неспроможність армії та спецслужб оперативно та адекватно реагувати на ситуацію.
Бійці, яких в Росії охрестили "диверсантами" два дні поспіль вільно пересувалися територією регіону та залишили його з трофеями у вигляді військової техніки прикордонників. Нагадаємо, у РФ прикордонні війська входять в структуру Федеральної служби безпеки.
В Головному управлінні розвідки Міноборони України вже спрогнозували, що в майбутньому подібні рейди можуть мати продовження, а на території РФ досі залишаються бійці РДК. "Опір в Росії набирає обертів.
Певна частина бійців легіону "Свобода Росії" та "Російського добровольчого корпусу" залишаються на території Росії й власне продовжують боротьбу і рекрутинг нових прихильників", — розповів представник ГУР Андрій Юсов.
При цьому, Україна офіційно не визнає своєї причетності до цього рейдів на території РФ. Відзначимо, що в інтерв’ю представники РДК та ЛСР зауважували, що їхня ціль — боротьба з режимом президента РФ Володимира Путіна, а не проти населення.
Раніше росіяни могли пересвідчитися в неефективність роботи свого ППО, коли в областях далеких від кордону з Україну від ударів невідомих дронів починали горіти нафтобази та склади. Апогеєм стала атака на Кремль в ніч на 3 травня.
Вже 13 травня в Брянській області було збито два вертольоти Мі-8, два штурмовики – Су-34 та Су-35. Що стало причиною втрати авіаційної техніки разом з екіпажами російська влада виразно не пояснила.
Російська пропаганда дуже пізно відреагувала на рейди РДК до Бєлгородської області, у вечірніх новинах показали знищену військову техніку, що пізніше виявилася фейковою постановкою та ліквідованих бійців, яких не показали на камеру.
Для пафосу та масштабу картинки виганяти диверсантів відправили "важку артилерію" в особі генерал-полковника Олександра Лапіна.
Тобто операцією командував не якийсь лейтенант чи капітан прикордонного загону, а одразу начальник Головного штабу — перший заступник головнокомандувача Сухопутних військ РФ.
"Нюанс режиму Путіна в тому, що вони створюють та існують в певній віртуальній автократії, її основним ресурсом є створення необхідної дійсності. В Кремлі звикли, що реальність можна відкоригувати так як їм потрібно. Але режим Путіна слабко адаптивний до реальних викликів.
Там можуть проблему замовчувати кілька днів, потім заперечувати, що було не так – малюючи свій сценарій. А далі, взагалі – заборонити про неї згадувати. Згадайте історію з ракетним катером "Москва", офіційною версією було паління не в тому місці.
Тобто пропаганда подавала зовсім дикі версії, аби не признати, що це успіх української операції.
Іншими словами, росіянам доказували, що на кораблі служили повні недоумки, які не розуміють, чого не можна робити, а сам флагман ЧФ РФ – настільки недолугий, що може затонути від недопалка", — говорить Фокусу політолог Петро Олещук.
Успішні дії "диверсантів" в прикордонні одразу спровокували розмови про ймовірність початку в РФ виступів проти режиму Путіна, більше сміливі заговорили про громадянську війну, проводячи аналогію з 1917 роком. Росія вже втратила на війні в Україні понад 200 тис.
чоловік убитими та пораненими. За оцінками ГУР в Україні ще перебуває близько 400 тис. російських військових, завершується підготовка та злагодження "мобіків", яких не встигли знищити в боях за Бахмут.
Крім РДК та ЛСР варто згадати про "Сибірський батальйон", про створення якого на початку квітня 2023 року заявляв ветеран російських спецслужб Владислав Аммосов.
До того ж треба зважати на фактор "Вагнера" Євгена Пригожина, який героєм повертається з Бахмута, при цьому маючи відкритий публічний конфлікт з керівництвом російського Міноборони.
За великим рахунком все це мало б сприяти зародженню певної критичної маси серед російського населення. Проте, якихось офіційних заяв від ліберальної опозиції ми не почули.
Більше того, під час моніторингу місцевих бєлгородських телеграм-каналів, які нібито, досі залишаються вільними від кремлівської цензури, жодних дискусій щодо підтримки руху проти Путіна знайдено не було.
Головні теми обговорення – знищене та понівечене майно місцевих жителів, але не запитання: чому так сталося? Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що говорити про ймовірний початок громадянської війни на території РФ зараз не варто.
Російське населення налякане тим, що війна прийшла на їх територію, а еліти ще контролюють ситуацію. "Говорити про громадянську війну не варто, але в перспективі є два чинники, які не можуть не повпливати на неї в майбутньому.
По-перше, це рішення кремлівських еліт, як довго їм це все буде подобатися. По-друге, це Пригожин який зараз розхитує ситуацію в країні, хоча й вважається інструментом Путіна.
Конфлікт в Кремлі є, але чи переросте він у гарячу фазу важко зараз говорити", — розповідає він Фокусу.
Фокус вже розповідав, що Пригожину вдається вдало проводити інформаційну кампанію в Росії, отримуючи від того відгук від звичайних росіян та капіталізує його в політичні дивіденди.
В російських стрічках новин все частіше зʼявляються новини про злочини, що скоюють ветерани "Вагнера". Таким чином суспільство намагаються привчити, що на території країни перебувають тисячі "головорізів" Пригожина, якими він досі командує.
Примітною є новина про те, що жителя Москви оштрафували на 50 тис. рублів за наклейку на авто з закликом Пригожина: "Шойгу, с*ка, де снаряди?". Тобто, навіть в столиці Росії зʼявляються ті, хто не підтримує офіційну кремлівську лінію.
Розмови про громадянську війну у РФ можуть бути спланованою інформаційно-психологічною спецоперацією, що певним чином діє на користь України. Населення залякане ймовірністю бойових дій має задуматися над перспективою підтримки Путіна та його політики.
На думку політолога Олега Саакяна, говорити про зростання критичної маси у РФ не варто, це не та країна, де суспільство має вплив на владу та відіграє якусь роль.
Всі зміни влади в Росії проходять в наслідок переворотів, тому суспільство потрібно готувати до того, що стара влада втратила вплив, а нова буде кращою. Разом з тим, він відзначає певну зміну настроїв в середині Росії, що може вказувати на певні процеси.
"За тими соціологічними даними, що можна отримати від ліберальних центрів та моніторингу інформаційного поля, можна зробити висновки, що в Росії зростає соціально-політична напруга й тривожність.
Всередині країни вже йдуть певні процеси конфронтації, згадайте конфлікт Пригожин-Шойгу, боротьбу "башт Кремля" за розподіл та ресурси під час війни.
Раніше Путін був арбітром над цими процесами, зараз ми відмічаємо, що він віддалився та не бере участі, — пояснює він Фокусу. — Хотілось би вірити, що все це вказує на назрівання соціального бунту, що поступово скочується в громадське протистояння. Але не війну.
Чи можлива та, чи буде у РФ громадянська війна прогнозувати складно". Петро Олещук пояснює, що Росія – це класичний міцний авторитарний режим, з одним правителем, відсутністю системи стримувань і противаг, поліцейським терором.
Сам режим тримається на колективному поєднанні інтересів Путіна та еліт. При цьому російський президент дуже обережний до представників еліти та керівництва армії. "Зверніть увагу, яким би смішним та токсичним не був Медвєдєв, він знаходиться при владі.
Схожа ситуація з путінськими генералами – їх знімають за провали, але згодом призначають на інші не менш високі посади. Поки всім вдається домовлятися й гуртуватися, конструкція російського режиму видається міцною. Але ніхто не знає, коли вона може завалитися.
Історично так складається, що під час перемін в Росії все руйнується миттєво. Згадайте 1917 чи 1991 роки. Такий стрімкий розвал СРСР не зміг спрогнозувати жоден західний аналітичний центр. Зараз все може бути так само", — відзначає Фокусу Олещук.
Тим часом серед російських пропагандистів вже розпочалися суперечки чи варто озброювати населення в прикордонних з Україною областях.
З такою ініціативою виступив перший заступник голови комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Андрій Луговий (той самий, що причетний до отруєння Олександра Литвиненка в листопаді 2006 року).
Він пропонує негайно видати стрілецьку зброю, гранати, ручні протитанкові гранатомети так званій територіальній обороні.
У відповідь колишній начальник одного з управлінь Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ, а зараз військовий експерт Михайло Ходарьонок сказав, що за такі заклики "необхідно бити по губах".