Поранені не потрібні: як Росія міняє своїх солдатів, які потрапили в полон
Ірина Криніна — росіянка, яка єдина приїхала в Україну, коли дізналася, що її супутник життя, будучи мобілізованим, потрапив в український полон.
Чоловік був незадоволений, що вона не залишилася в РФ, але Ірина тепер живе в Україні і співпрацює з проектом "Хочу знайти", який був організований в Україні Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
За словами жінки, Росія не хоче змінювати своїх солдатів. Про це пише Point Media. Фонд "Хочу знайти" допомагає військовослужбовцям ЗС РФ, які перебувають в українському полоні, зв'язатися з сім'ями і консультує родичів, як їм домогтися обміну.
Багато хто навіть не в курсі, що їхні рідні живі. На тлі операції ЗСУ в Курській області, в полон потрапило дуже багато російських строковиків, які мали охороняти кордон. Криніна зазначає, що в таборах військовополонених їх до робіт не залучають.
Вони читають книжки та грають у настільні ігри. Жінка зазначила, що умови утримання в усіх таборах хороші: полоненим надають медичну допомогу, дають поговорити з рідними, а в складних випадках їх вивозять до міських лікарень.
Що разюче відрізняється від умов утримання українських полонених у РФ, про що вони розповідають після повернення.
Завдання Криніної зрозуміле: що більше росіян буде внесено до списків на обмін, то простіше буде обміняти українських військовослужбовців і цивільних, які перебувають у Росії. Але складнощі починаються із самого початку: присвоєння статусу військовополоненого в РФ.
Його мають присвоїти в Росії — щоб людина могла потрапити в списки на обмін. Курським строковикам дали швидко, за тиждень. Деякі родичі його отримали, показавши у військкоматі підтвердження від проєкту "Хочу знайти", що людина в полоні.
Хтось записав відеодзвінок і по ньому отримав. А ось родичі деяких контрактників по півроку не можуть домогтися присвоєння статусу військовополоненого. Криніна нагадує, що обміняли 115 строковиків, але їх набагато більше.
"Точної цифри в мене немає, але знаю, що поміняли тільки малу частину. Нам одразу почали писати матері — ну як так вийшло, чому мій не потрапив на обмін? І інші родичі почали писати, у яких близькі півтора року в полоні вже.
Чому строковиків поміняли, а мій сидить? Чому обміняли тільки 115, я не знаю, це в Росії треба питати", — Криніна впевнена, що міняли тих, чиї родичі найбільше здіймали галас.
В українському полоні утримується безліч російських солдатів, які дістали важкі поранення та каліцтва. І цих людей Росія не хоче міняти. Криніна зазначає, що родичі хочуть їх повернути, але в списки вони не потрапляють.
"Є інваліди, які втратили руки-ноги, вони вже давно в полоні, і Росія їх не включає до списків на обмін. Напевно, вони не потрібні", — каже жінка, згадуючи про випадок, коли мобілізований з Орловської області втратив руку, а його дружина домоглася прийому в губернатора.
"Ми організували їхню пряму розмову по відеозв'язку, полонений попросив губернатора посприяти його обміну. Але поки що немає жодних результатів", — каже Криніна, зазначаючи, що губернатор кинув слухавку. Усі вони повторюють, що їх кинули в окопах.
Командири втекли, щойно почався наступ. "Їм по стільниковому зв'язку, по телефону наказували "стояти до кінця". Багато хто з цих призовників загинув. Ті, хто потрапив у полон, розповідають, як помирали в них на очах. . .
Вони там залишилися з одними автоматами, стріляти толком не вміють, а на них бронетехніка ЗСУ йде. . . Що вони могли зробити? Природно, здалися в полон. А зараз російська пропаганда каже, що вони боягузи", — каже Криніна.
Родичі можуть приїхати до полонених, як це зробила Ірина Криніна, але не роблять цього. Тепер і вона сама може в цьому допомогти, але охочих не з'являється. Сама вона, приїхавши в Україну за своїм цивільним чоловіком Євгеном Ковтковим, стала першою і єдиною.
Але сам Євген, за словами Ірини, став іншою людиною. "Ми одне одного перестали чути. У нього була можливість вийти з табору для полонених, допомагати людям разом зі мною, стати волонтером. Він відмовився, чекає обміну, хоче назад у Росію.
Війна дуже сильно змінює людей", — резюмує жінка. Сама вона в РФ повертатися не збирається: "Там Путін виграв ще на шість років. Я не повернуся в Росію, поки там Путін зі своїм путінським режимом. Я не хочу в державу, де живуть раби. Я, навпаки, рада, що звідти вибралася".
Нагадаємо, Фокус писав, що в рамках останнього обміну в Україну повернулося 115 українських солдатів. Вдалося звільнити 9 незаконно засуджених захисників. Звільнено військових моряків і трьох прикордонників.
На волі 82 захисники Маріуполя, включно з 50 захисниками, які захищали "Азовсталь".