Скайнет виривається на волю. Чому війна зі штучним інтелектом не має сенсу
Думка На тлі суперечок про те, чи замінить штучний інтелект мільйони працівників і чи залишить він офісних клерків без кірки хліба, я згадав пізнавальну історію.
Років 200 із лишком тому в Британії почалася промислова революція і живих робітників на ткацьких фабриках почали замінювати верстатами. Це зараз ти можеш піти в закладники, ай-ті чи просто в запій. У ті роки для простого роботяги із законних способів був лише запій.
І не наймешся на іншу фабрику, там теж верстати ставлять. Тоді й виник рух луддитів. Називали вони себе на честь чи то вигаданого ткача, який першим зламав ткацький верстат, чи то на честь дитини ткача, чи то на згадку про легендарного короля-засновника Лондона.
Луддити займалися тим, що організовували заворушення на фабриках і ламали верстати. А згодом руйнували цілі фабрики. Вночі ткачі збиралися на пустках за містом і тренувалися у маршируванні та військових маневрах.
Члени місцевих міськрад засилали до них шпигунів, за ними йшло полювання. У міру збільшення кількості фабрик з верстатами та кількості погромів у справу проти голодних і злих безробітних ткачів довелося кидати армію.
А за участь у заворушеннях давали смертну кару чи засилали каторжником до Австралії. На піку боїв із луддитами у Британії билися більше, ніж на материку з Наполеоном. Звісно ж, луддити програли. Воювати з технологічним процесом та регулярною армією безглуздо.