Кремль вперше визнав поразку в Україні, але намагається виправдати Путіна та підштовхнути нову хвилю прихованої мобілізації: карта та оцінки ISW
Такі висновки озвучує у своєму новому зведенні за підсумками 13 вересня американський Інститут вивчення війни.
Його аналітики зазначають, що від початку вторгнення «Москва вперше відкрито визнала» провал своїх військ в Україні, і тепер кремлівські чиновники та пропагандисти російських державних ЗМІ «широко обговорюють причини поразки Росії в Харківській області».
Експерти ISW називають таку нову риторику «помітною зміною» порівняно з їхньою колишньою схемою висвітлення подій на фронті як «перебільшених чи сфабрикованих успіхів Росії із мінімальною деталізацією».
Відступ з острова Зміїний було названо жестом доброї волі, а відхід з-під Києва та з північних областей України — нібито зміною пріоритетів армії РФ з фокусом на Донбас.
Відео дня Тепер рупори Кремля «працюють над тим, щоб зняти з Путіна будь-яку відповідальність за поразку, натомість покладаючи провину за втрату майже всієї території, захопленої раніше в Харківській області, на недостатньо поінформованих військових радників у путінському оточенні», констатує ISW.
Але навіть така риторика свідчить, що «Путін готовий і здатний визнати, та навіть прийняти поразку Росії — принаймні, у певних випадках — і зосередитися на тому, щоб зняти з себе провину», вважають аналітики Інституту вивчення війни.
Окрему увагу вони звертають на заклики оголосити мобілізацію, що все частіше лунають у РФ, — включаючи слова лідера КПРФ Геннадія Зюганова на першому осінньому засіданні Держдуми 13 вересня.
(«Чим спеціальна військова операція відрізняється від війни? Військову операцію ви можете припинити будь-якої миті. Війну ви припинити не можете, вона закінчується або перемогою, або поразкою. Я вас підводжу до думки, що йде війна, і програти її ми не маємо права .
[…] Потрібна повна мобілізація країни, потрібні зовсім інші закони «).
До цього хору голосів приєдналися лідер партії Справедлива Росія — За правду Сергій Миронов, який закликав до «мобілізації в головах», а також лідер ЛДПР Леонід Слуцький, який заявив, що Росія продовжить боротьбу в геополітичному «зіткненні» із Заходом.
ISW нагадує, що всі три ці впливових депутати раніше публічно виступали за визнання Путіним «незалежності» квазіреспублік «ДНР» та «ЛНР» до лютневого вторгнення та «відіграли важливу роль у створенні інформаційних умов для самого вторгнення».
На вчорашньому засіданні Держдуми також обговорили грудневі слухання законопроекту, який спростить формальності для призову росіян (зокрема, відправлена поштою повістка буде прирівнюватися до її доставки особисто в руки).
З усього цього ISW робить висновок, що Кремль, ймовірно, намагається використати поразку в Харківській області, щоб сприяти прихованій мобілізації.
Заяви Зюганова, Миронова та Слуцького бути націлені на те, щоб підштовхнути росіян до більш активної участі у війні, а згаданий законопроект може ще більше полегшити поточну кампанію, спрямовану на заохочення набору на службу за контрактом «за допомогою обману, примусу чи обіцяної фінансової винагороди».
Зусилля Москви можуть спровокувати страх перед загальною мобілізацією, спонукаючи деяких чоловіків підписувати контракти на військову службу з отриманням виплат за «добровольчу» участь — на контрасті з ризиком опинитися в армії примусово і без такої компенсації.
Однак новий законопроект про спрощення призову поки що ніяк не свідчить про те, що Путін готується оголосити загальну мобілізацію — «і далеко не ясно, чи міг би він зробити це швидко», пишуть аналітики ISW.
На їхню думку, такий повномасштабний призов підірвав би можливості Міноборони Росії з навчання та оснащення нових солдатів, оскільки російська тренувальна база вже зараз «перевантажена підготовкою обмеженого числа добровольчих батальйонів».
Росії, ймовірно, спочатку довелося б «значно розширити свою тренувальну базу — але це трудомісткий процес, — а потім знайти та підготувати до бойових дій достатню кількість техніки, щоб укомплектувати велику кількість нових підрозділів, перш ніж вона зможе хоча б почати справлятися з великим припливом нових призовників».
Водночас широко обговорюваний брак військової техніки в Росії свідчить про серйозні провали військової промисловості РФ, через які виробництво необхідного їй обладнання, боєприпасів та іншого забезпечення для великої армії мобілізованих буде дуже скрутним.
До того ж, ISW поки не виявив жодних ознак того, що підготовка до таких дій ведеться. Важливим сигналом ISW вважає той факт, що тепер Путін намагається «умиротворити та повернути прихильність критично налаштованої спільноти [військових] блогерів, а не піддати її цензурі».
У цьому середовищі давно скаржилися на Міноборони РФ та вище військове командування, а тепер кремлівські держЗМІ відкрито висловлюють невдоволення ходом війни та відсутністю обізнаності воєначальників про події на місцях.
Російські «воєнкори"-пропагандисти рекламують Telegram-канали, які цілодобово висвітлюють події на передовій, і закликають росіян підписатися на них, якщо ті «вірять» у Путіна.
А підконтрольні Кремлю ЗМІ тепер відкрито закликають до інтенсивної ракетної кампанії проти української критичної цивільної інфраструктури та транзитних маршрутів — саме ця ідея користується широкою підтримкою серед багатьох військових блогерів.
«Ці нові заклики є різким відходом від колишньої лінії Кремля, яка стверджувала, що російські сили нібито не завдавали ударів по цивільній інфраструктурі, а новий наратив забезпечує Кремлю громадську підтримку серед блогерів», — констатує ISW.
Оцінюючи подальший перебіг українського наступу, ISW пише, що 13 вересня українські сили продовжували закріплювати свої позиції на сході Харківської області та, схоже, «проводять наземні атаки на півночі Донецької області».
Експерти інституту вважають, що ЗСУ, ймовірно, сподіваються скористатися недавніми успіхами у районі Святогірська (на південь від кордону Харківської та Донецької областей, за 20 км на північний захід від Слов’янська), щоб просунутися на схід до російських позицій у Лимані.