Перемога у війні буде важкою. І її не досягти без створення нової, ефективної економіки
Не знаю кому як, але особисто мені вже зрозуміло, що скоріш за все війна не закінчиться в 2023 році. І, на мій погляд, однією з головних причин затягування цієї війни є легковажне ставлення до можливостей нашого супротивника.
Ну і також переоцінка об’ємів підтримки зі сторони наших союзників. Простіше кажучи, після втечі російських військ з під Києва, представники влади були впевнені в швидкій перемозі — і тому не вважали за потрібне готуватись до важкої виснажливої війни.
Також дуже великі ставки робились на розвал російської економіки внаслідок дії санкцій. І існувало чітке переконання, що з часом російська армія ослабне і згодом розвалиться, що частково було підкріплене успіхами в Харківській областi та Херсоні.
А наша армія буде лише посилюватись завдяки підтримці. І ось всі ці очікування, разом з повною бездіяльністю на внутрішньому економічному фронті, привели до того, що ми втратили дорогоцінний час. Тобто, не підготували власну економіку і дозволили росіянам відновитись.
Звичайно, зараз російська армія значною мірою втратила свою боєздатність і нездатна проводити великі наступальні операції. А їх економіка, незважаючи на заходи економічної мобілізаціі, теж залишається досить неефективною.
От тільки ми не можемо скористатись цією слабкістю в повній мірі через власну неефективну економіку. І в кращих традиціях радянськоі армії ми цю неефективність намагались компенсувати живою силою і власним героїзмом військових.
Дуже яскраво це було показано при обороні Бахмута, коли наші хлопці були змушені легкою стрілецькою зброєю захищати свої позиції.
Так, зараз дуже великі ставки робляться на майбутній контрнаступ, але розміру цих сил явно недостатньо для звільнення всіх українських територій. Тому скоріш за все навіть після повернених територій продовжиться позиційне протистояння на нових рубежах.