Таємний проєкт Меркель: як Німеччина допомагала Путіну готуватися до вторгнення в Україну, — ЗМІ

Поширити: Напередодні незаконної російської анексії Криму у 2014 році уряд Ангели Меркель планував реалізувати масштабний оборонний проєкт спільно з Росією.

Йшлося про будівництво восьми сучасних військових тренувальних центрів на суму близько 1 мільярда євро, які мали підготувати російські війська за західними стандартами.

Як пише видання The Telegraph, у книзі "Провал – розслідування історії політики Німеччини щодо Росії" німецьких журналістів Катьї Гльоґер і Георга Масколо йдеться, що уряд Німеччини підтримував ідею створення в Росії мережі тренувальних баз, оснащених новітніми технологіями моделювання бойових дій.

Проєкт передбачав використання лазерних систем, сенсорів і піротехнічних пристроїв, здатних відтворювати реальні умови бою — за зразком німецького навчального центру Бундесверу поблизу Магдебурга.

Розслідування показує, що ініціатива з’явилася після війни Росії з Грузією у 2008 році, коли Кремль визнав необхідність модернізувати армію.

Тодішній російський лідер Володимир Путін зацікавився досвідом німецьких військових і звернувся до Берліна з проханням про допомогу у створенні аналогічних центрів.

За словами генерала Йозефа Нібеккера, колишнього радника канцлера Герхарда Шрьодера, уряд ФРН справді мав політичну вказівку сприяти реалізації цієї ідеї: "Це було чітке завдання — підтримати бажання Росії до співпраці настільки, наскільки це можливо".

У 2011 році під час візиту до Москви тодішній міністр оборони Томас де Мезьєр заявив, що Німеччина "має інтерес у створенні сучасної, добре керованої російської армії".

Водночас він визнав, що мав "внутрішні сумніви", але відчував значний тиск з боку політиків, армійських структур і промисловців, які підтримували цей проєкт. Втім, після початку окупації Криму у лютому 2014 року угоду було остаточно згорнуто.

Компанія Rheinmetall, яка мала забезпечувати технічне оснащення центрів, повідомила, що фактично не встигла розпочати реалізацію, а уряд Німеччини заблокував усі форми військової співпраці з Росією.

Автори книги зазначають, що розкриті деталі суперечать пізнішим заявам Ангели Меркель, яка вже після відставки звинувачувала Польщу та країни Балтії у небажанні вести діалог із Путіним після Мінських домовленостей.

Нагадаємо, що Меркель стверджувала, що у 2021 році прагнула організувати переговори між ЄС і Кремлем, але ініціативу заблокували Польща та Балтійські країни, побоюючись надмірної м’якості до Москви.

Вона вважала, що це, разом із пандемією, посилило напруження та зрештою сприяло агресії Росії.