Події

11 листопада — третя річниця визволення Херсона: чому ЗС РФ програли та яку тактику застосували ЗСУ

Поширити: 11 листопада 2022 року відзначають день звільнення Херсона з російської окупації.

Які рішення українського командування призвели до успішної спецоперації на правобережжі Дніпра? Які помилки допустили росіяни, після яких їм довелось відійти з окупованих територій? 24-25 лютого 2022 року підрозділи ЗС РФ зробили стрімкий прорив до Херсону, протягом кількох годин перекинувши на правий берег Дніпра механізовані колони та піхоту.

При цьому росіяни скористались уцілілими мостами — на дамбі Каховської ГЕС та біля Антонівки. Згодом Антонівський міст трощили кілька місяців поспіль, доки не вкрили десятками наскрізних отворів, з яких стирчала арматура. Рештки споруди підірвали росіян під час втечі.

Фокус зібрав інформацію про спецоперацію з визволення Херсону та відшукав оцінки аналітиків, чому українцям це вдалось та які помилки допустили росіяни? Про етапи звільнення Херсону та правобережжя Херсонської області розповіли на порталі "Армія. Inform".

Спецоперація почалась у серпні 2022 року, паралельно з наступом у Харківській області. На початку спецоперації площа окупованих територій на правобережжі складала 5348 кв. км.

Протягом кількох літніх місяців Сили оборони били РСЗВ HIMARS, отриманими від західних партнерів, по складах та логістичних шляхах ЗС РФ.

Серед іншого, намагались зруйнувати Антонівський міст, на якому щотижня з'являлись нові пробоїни, а росіяни тим часом запевняли, що він і далі робочий. 1 етап. Під час першого етапу наступальної операції підрозділи ЗСУ діяли у двох напрямках.

Перший напрямок — на півночі окупованої території, на межі Херсонської та Дніпропетровської областей, біля Великопілля та Зеленодольська.

Другий — у бік населеного пункту Білогірка поруч з адміністративною межею Миколаївської та Херсонської областей (на річці Інгулець). Щоб спинити просування ЗСУ, ЗС РФ вперше використали знищення дамби: вдарили по греблі Карачунівського водосховища біля Кривого Рогу.

Перший етап тривав з 29 серпня по 23 вересня: вдалось звільнити 13 населених пунктів на півночі області. 2 етап. До кінця вересня наступ ЗСУ дещо сповільнився, бої стали позиційними: очікували поки спаде вода з Карачунівського водосховища.

У жовтні почався другий етап — тиск у Бериславському напрямку, у бік Каховської ГЕС та Нової Каховки. Українським військовим вдалось деокупувати 1200 кв. км та звільнити ще 29 населених пунктів.

Карта аналітиків DeepState показували, що російський плацдарм на правобережжі Херсонщини поступово зменшувався у напрямку з півночі на південь. Другий етап тривав з 2 по 18 жовтня, ідеться на "Армія. Inform".

18 жовтня з'явився виступ генерала ЗС РФ Сергія Суровікіна, який повідомив, що російська армія робить прийняла "непросте рішення" та починає відступ. 3 етап. На правобережжі Дніпра перебувало 40-тисячне російське угрупування.

Артилерія ЗСУ взяла під вогневий контроль береги, мости та переправи, а підрозділи тим часом почали просуватись у бік Херсона. Росіяни відступали настільки стрімко, що залишили після себе велику кількість снарядів та військової техніки.

Тим часом під Антонівським мостом невпинно курсували понтони та баржі, які перевозили солдатів ЗС РФ на лівий берег. Третій етап тривав з 8 по 12 листопада. 11 листопада 2022 року ЗСУ зайшли у Херсон, з якого повтікали усі ворожі солдати.

В цілому вдалось звільнити майже 170 населених пунктів, а загальна площа деокупованих територій під час Херсонського контрнаступу — понад 5 тис. кв. км. Коли бійці ЗСУ зайшли у Херсон, їх з прапорами та радісними вигуками зустріли жителі міста.

На кадрах з місця подій показали, як у населений пункт в'їжджає вантажівка української торгівельної мережі, а люди влаштували імпровізовані гуляння на вулицях. Аналітики в Україні та на Заході досліджували спецоперацію зі звільнення Херсона.

Серед іншого, згадували про складну місцевість (великі рівнинні простори) та укріплення, які встигли звести вороги.

У аналітичних матеріалах виділяють помилки, які допустило російське командування, та вдалі тактичні рішення українців: При цьому оглядач Deutsche Welle щодо подій у Херсоні зауважив, що, по-перше, Путіна, ймовірно, відсторонили від одноосібного планування воєнних операцій, і, по-друге, рішення росіян про відступ говорить про їхню здатність вчитись та робити висновки.

Крім того, після відходу ЗС РФ з'явилась інша загроза, яка погіршить ситуацію у місті на Дніпрі. "Росія може обстрілювати з лівого берега українські позиції в Херсоні. Місто ризикує перетворитися на руїни, як і Маріуполь", — ідеться у статті.

За два роки, у 2024, медіа CNN опублікувало нові подробиці звільнення Херсона. З'ясувалось, що під час наступу ЗСУ російське командування обговорювало варіант ядерного удару по українській армії. Погрози озвучили американцям, але публічно про це не повідомлялось.

В ультиматумі РФ ішлося про те, що українці не повинні переслідувати російських військових і повинні дати їм відійти, інакше буде гірше. Після цього Сили оборони під впливом партнерів зменшили темп наступу: Захід піддався на ядерний шантаж та спинив наступ України.

Три роки тому, 11 листопада 2025 року, жителі Херсону з вигуками, прапорами та слізьми зустрічали українські підрозділи. Сьогодні херсонці потерпають від полювання дронами на цивільних, які влаштовують росіяни з протилежного берега Дніпра.