Запаси Холодної війни: чи вистачить у РФ артилерії для нового масштабного наступу, — аналітик
Однак виникає питання, чи володіють ЗС РФ достатнім арсеналом артилерійських систем для нових великих наступальних кампаній. У цьому питанні детально розбирався у своєму матеріалі від 21 травня OSINT-аналітик Ілля Болгарин.
На його думку, нині, попри радикально змінені технології виробництва, Росія знову відчуває гостру нестачу артилерії — і компенсує її не випуском нових систем, а витяганням застарілих стволів зі складів часів Холодної війни.
За даними Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), станом на початок 2024 року Росія збільшила кількість артилерійських систем на фронті до більш ніж 4700. Однак це нарощування стало можливим виключно за рахунок мобілізації складських резервів.
За інформацією OSINT-аналітика Jompy, у 2022 році на російських базах зберігання значилося понад 22 тисячі артсистем, з яких понад 17 тисяч — буксирувані. До середини 2024 року це число скоротилося до 9325, тобто понад 60% резервів було використано.
При цьому не вся техніка, що залишилася, перебуває в придатному для бойового застосування стані. Ключовою проблемою для Росії стало не тільки знищення артилерії українською армією, а й вичерпання ресурсу стовбурів, через критичну кількість пострілів.
Для різних систем він істотно відрізняється: у 122-мм Д-30 і 2С1 "Гвоздика" — близько 30 тисяч пострілів, у 152-мм "МСТА-С" — кілька тисяч, у 203-мм 2С7 "Піон" — близько 500. Причому при активному застосуванні знос настає дуже швидко, особливо при використанні неякісних боєприпасів.
За даними ЗСУ, армія РФ уже втратила близько 28 тисяч артилерійських одиниць (включно з мінометами), а за візуально підтвердженими даними Oryx — не менше 1500 систем. З огляду на високі темпи втрат, потреби в заміні артсистем залишаються вкрай високими.
При цьому виробництво нових установок і стволів у Росії відстає від темпів їхнього зносу і знищення.
Для компенсації втрат використовуються склади, а також постачання боєприпасів від союзників — за даними українського ГУР, з 2023 року Північна Корея передала Росії понад 5 мільйонів снарядів.
Зі зростанням втрат у самохідній артилерії росіяни перемикнулися на буксирувану, дешевшу у виробництві та менш уразливу в умовах позиційної війни. Однак і вона не вічна: значна частина техніки на базах зберігання застаріла або потребує дорогого ремонту.
Ба більше, деякі системи належать ще до часів Другої світової війни. Незважаючи на заяви про нові моделі на кшталт "Мальви" і "Гіацинт-К", значна частина систем збирається з використанням старих компонентів. Наприклад, на "Гіацинт-К" встановлено ствол від "Гіацинт-Б".
Виробничі потужності залишаються обмеженими: Компанія "Мотовилихинские заводы" в Пермі — банкрут, Стерлітамацький завод закритий з 2013 року. Артилерія залишається центральним елементом російської наступальної доктрини.
Попри активне впровадження FPV-дронів, саме ствольна артилерія забезпечує основну вогневу міць. Тактика "вогневого валу", що вимотує оборону противника безперервною щільністю вогню, вимагає трьох ресурсів: справних систем, боєприпасів і стволів.
Саме останній елемент став вузьким місцем. Україна також стикається з дефіцитом — і в стволах, і в боєприпасах. Проте з 2022 року діє серійне виробництво САУ 2С22 "Богдана" з власними стволами.
До того ж західні союзники, включно з Францією, направляють до 90% стволів саме в Україну. Якісна перевага західних систем, дальність і точність — фактори, які можуть компенсувати кількісне відставання.
Якщо запаси Росії вичерпаються, а темпи виробництва не зростуть — паритет в артилерії в середньостроковій перспективі реальний. Автор матеріалу зазначає, що вже сьогодні на українських фронтах фіксується зростання використання дронів в атакувальних діях Росії.
За даними українських спікерів, на прикордонних напрямках РФ активно застосовує оптоволоконні дрони, намагаючись замінити вогневу міць, що зменшується. Але попри наростаючі проблеми, просто зараз тисячі артсистем продовжують працювати по українських позиціях.
Їхній ресурс ще не вичерпано, і розслаблятися поки що рано. "Поступове виснаження артилерійської сили теж слід враховувати, оцінюючи здатність росіян до нових великих наступальних кампаній.
Але й не треба забувати, що просто зараз на українських воїнів спрямовані тисячі російських гармат, і в їхній бойовій готовності сумніватися не варто", — підсумував Болгарин.
Нагадаємо, видання The Economist повідомляло, що Росія нарощує виробництво зброї великими темпами, виходячи на шлях створення арсеналу, втричі більшого, ніж у США чи Європі разом узятих.