Вибір на користь Китаю: Сербія раптово розірвала низку військових угод із Росією
Сербія зробила рішучий геополітичний крок, заморозивши низку військових угод з Росією і відклавши реалізацію інших. Цей крок підкреслює різке зрушення у військовій стратегії Белграда, викликане тиском Заходу.
Про це 8 січня повідомив начальник Генерального штабу Сербії генерал Мілан Мойсіловіч в інтерв'ю виданню Evening News. На тлі міжнародних санкцій і зростаючої ізоляції Росії, Сербія натрапила на труднощі в постачанні російської зброї.
Генерал Мойсіловіч визнав, що нові військові контракти реалізувати "практично неможливо". "Що стосується постачання нового озброєння з РФ, то наразі це практично неможливо. Ми намагаємося знайти спосіб виходу з нової ситуації дипломатичними засобами.
Ми розірвали деякі угоди та відклали інші в надії, що ситуація в міжнародних відносинах на глобальному рівні нормалізується і дасть змогу їх реалізувати", — сказав генерал.
Раніше Сербії вдавалося обходити обмеження, використовуючи ліцензійне виробництво і забезпечуючи запчастинами наявне озброєння. Однак зміни в геополітичній ситуації змушують країну шукати альтернативи, додав воєначальник.
Наприклад, Сербія вже почала співпрацю з Китаєм, придбавши систему ППО FK-3 як заміну російських комплексів С-400.
Ця високотехнологічна система забезпечує багаторівневий захист від повітряних загроз, включно з крилатими ракетами й літаками, а також відрізняється стійкістю до радіоелектронної боротьби.
Таким чином здатність FK-3 нейтралізувати сучасні загрози робить її важливим елементом нової оборонної стратегії Сербії.
Коментуючи слова Мойсіловіча, деякі аналітики припустили, що ситуація з відмовою від військових контрактів із РФ була підігріта скандалом із поставками в Україну сербських боєприпасів через треті країни на суму 800 млн євро.
Це рішення викликало суперечки всередині країни, оскільки Сербія довгий час дотримувалася політики нейтралітету. З огляду на це цей вимушений крок свідчить про прагнення Белграда зберегти стабільні відносини із Заходом, що ускладнює його традиційні зв'язки з Москвою.
Крім військового співробітництва змін зазнають і економічні відносини двох країн. Попри те, що у 2022 році обсяг двосторонньої торгівлі сягнув 4,28 млрд доларів, санкції призвели до скорочення імпорту російської продукції у 2023 році.
Це змусило Белград шукати альтернативні рішення. Водночас Сербія продовжує переговори з "Газпромом" про продовження контракту на постачання газу.
Однак скорочення постачань у квітні 2024 року демонструє вразливість енергетичної стратегії країни, тому Белград стикається з необхідністю диверсифікувати джерела енергії, щоб знизити залежність від Москви.