Битва за український титан. Які ресурси важливо отримати Росії
Аналітики вважають, що копалина може стати одним з елементів фундаменту для повоєнного відновлення України. Міжнародна підтримка України за останній рік нерозривно пов'язала США та їхніх союзників із долею Києва.
Схоже, що друге вторгнення президента Володимира Путіна мотивувало Україну ще більше зблизитися з євроатлантичною спільнотою, підтвердивши амбіції Києва щодо членства в ЄС і НАТО. Фокус переклав статтю Девіда Бреннана про важливість українських копалин.
Наразі США та союзні держави докладають усіх зусиль для виявлення, розробки та використання величезних запасів найважливішого металу на території України, що має вирішальне значення для передових військових технологій Заходу, які стануть основою майбутнього стримування Росії та Китаю.
Титан — легкий, але міцний метал, що широко використовується у виробництві техніки військового призначення, такої як винищувачі, гелікоптери, морські судна, танки, ракети далекого радіусу дії та багато іншого.
Якщо Україна переможе, США та їхні союзники опиняться у вигідному становищі, щоб побудувати новий канал постачання титану. Але якщо Росії вдасться захопити титанові родовища та заводи в Україні, Москва посилить свій глобальний вплив за рахунок стратегічного ресурсу.
Міністерство внутрішніх справ США класифікувало титан як одну з 35 корисних копалин, життєво важливих для економіки та національної безпеки. Однак США, як і раніше, імпортують понад 90% своєї залізної руди, і не вся вона надходить з дружніх країн.
США більше не зберігають титанову губку (первинний технічний продукт промислового виробництва титану — Ред. ) у своїх Національних оборонних запасах, а останній виробник губчатого титану закрився у 2020 році.
Україна є однією із семи країн, що виробляють титанову губку — основу для титанового металу. Китай і Росія — найбільш значущі стратегічні суперники Америки — також входять до цієї групи обраних.
За даними Геологічної служби США, в минулому році Китай виробив понад 231 тисячу тонн титанової губки, що становить 57% світового виробництва. Далі йдуть Японія із 17% і Росія з 13%. Казахстан виробив майже 18 тисяч тонн, а Україна — понад 4 тисячі тонн.
Використання Москвою енергетичних ресурсів як знаряддя шантажу викликало у Вашингтоні й інших столицях країн НАТО побоювання, що Кремль може одного дня заморозити експорт титану, поставивши у скрутне становище аерокосмічні та оборонні компанії.
Залежність Заходу від російського титану означає, що цей метал досі не підпадав під санкції з боку США, ЄС та їхніх союзників.
Аерокосмічний гігант Boeing зберігає своє спільне підприємство з російською "ВСМПО-Ависма" — найбільшим у світі експортером титану, хоча після вторгнення в Україну заморозив свої замовлення.
Інші компанії, такі як європейська корпорація Airbus, продовжують отримувати титан від ВСМПО.
Джерело, знайоме з американською оборонною промисловістю, яке не захотіло називати своє прізвище, оскільки роботодавець не дозволив йому публічно висловлюватися, повідомило Newsweek, що титан "є ключовою уразливістю".
"Йдеться про нашу можливість виробляти більше літаків, про нашу здатність виробляти боєприпаси. Все це залежить від титану, і ми допустили зі свого боку залежність від іноземних постачальників. Раніше Росія була одним із таких основних постачальників".
Експерти з національної безпеки та захисники України у Вашингтоні все частіше закликають політиків звернути увагу на схід.
У торішньому проєкті бюджету на оборону Держдепартаменту було наказано вивчити "можливість використання джерел титану з України як потенційної альтернативи китайським і російським джерелам".
"Україна має дійсно значні запаси рідкісноземельних мінералів, і якщо ми правильно розіграємо наші карти, вона може стати по-справжньому привабливою альтернативою російським і китайським джерелам, від яких зараз багато залежить, — сказав Newsweek один зі співробітників Конгресу, який також попросив про анонімність, оскільки не має права говорити публічно.
— Оскільки на Заході все частіше обговорюється питання про те, чому в наших інтересах продовжувати підтримувати Україну, я думаю, що це один з аргументів, який ви почнете чути все частіше".
Президент Росії Володимир Путін і його союзники вже висловили безліч приводів для вторгнення. Захоплення запасів титанової губки України не належить до публічних цілей Кремля, але він став би благом для Москви.
Запаси титанових мінералів у Росії відносно невеликі, а в 2021 році Україна була фактично головним джерелом імпорту титану, згідно з даними Геологічної служби США.
Більшість бойових дій розгорнулася на сході та півдні України, де зосереджені мінеральні багатства на трильйони доларів. У перші місяці вторгнення російські війська захопили щонайменше дві ділянки розробки титанових руд.
Ще до лютневого нападу Москва розраховувала отримати життєво важливі титанові ресурси через свою корумповану мережу олігархів, чиновників і розвідників в Україні.
Магнат Дмитро Фірташ, який зараз живе у вигнанні в Австрії, був змушений у 2021 році продати 49% акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату — єдиного в Європі заводу з виробництва титанової губки — після того, як його звинуватили у продажу титану Росії для військових потреб.
У січні 2022 року Фірташ продав кримський титановий завод російській фірмі "Титан". Андрій Бродський, генеральний директор української фірми з виробництва титану "Велта", сказав Newsweek, що цей метал є життєво важливим для нинішнього нападу Росії.
"У ракетах, які майже щодня летять в Україну, дуже високий вміст титану", – пояснив він. За його словами, Москва може зіткнутися з "істотним браком сучасної високоточної зброї", якщо не зможе забезпечити нові постачання титану.
Доступ до українського титану допоможе США в їхньому конфлікті з Китаєм, який, на думку політиків, очікує нас у 21 столітті. Як повідомило Newsweek джерело, знайоме з оборонною промисловістю, титан необхідний для створення зброї, яка допоможе стримувати Пекін.
"Я думаю, що китайці, на жаль, дуже добре знають оборонно-промислову базу США та її вразливі місця", — сказав він.
За словами співробітника конгресу, пропагандистські зусилля у Вашингтоні набирають обертів і, наскільки можна судити з розмов із законодавцями, процес зрушив із мертвої точки.
"Це безперечно важлива ніша, якій приділяється менше уваги, ніж нагальним військовим потребам України, але ми маємо намір на ній зосередитися". За словами джерела в оборонній промисловості, для прискорення процесу може знадобитися пряма участь Білого дому.
"Ніщо так не концентрує зусилля, як криза, і я думаю, що це улюблений метод дій США".
"Розмови, що ведуться на низовому рівні, можуть нескоро просочитися на вищі рівні, і я думаю, що саме так і відбувається… Я думаю, що люди, відповідальні за Закон про оборонне виробництво, знають, що їм потрібно з'ясувати питання з титаном.
Вони знають, що їм потрібно звернути увагу на українське джерело. Мені не здається, що вони отримали сигнал про таку потребу з найвищого рівня — наприклад, від міністра оборони, держсекретаря чи Білого дому".
На Україну чекає складна робота з відновлення країни та залучення західних інвесторів, оскільки вона прагне влитися в євроатлантичну спільноту. Передбачувані витрати на відновлення сягають 1 трильйона доларів; цю цифру назвав сам президент Володимир Зеленський.
Київ сподівається, що його титанова промисловість стане однією з основ для залучення іноземних інвестицій і політичного захисту, що приходить разом із ними.
"Сьогодні у нас є титан і є літій, обидва ці метали мають великий попит зараз і будуть ще більш затребувані в майбутньому, — сказав Newsweek Олег Устенко, економічний радник Зеленського. — Наскільки я розумію, більшість цих родовищ навіть не розробляються.
Можливості для бізнесу в цьому секторі справді величезні. Це важливо з погляду підвищення стабільності світової системи та глобальної пропозиції цих ресурсів. Ми бачимо свою роль не лише в межах ЄС, а й на рівні світових постачань.
Я вважаю, що це дійсно важлива роль, яку може відіграти Україна. Але, знову ж таки, для цього нам потрібно опинитися у повоєнних умовах".
Стівен Бланк, старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень і колишній професор досліджень Росії у Військовому коледжі армії США, сказав Newsweek, що Україна може почати постачати значну кількість титану на Захід протягом кількох місяців після закінчення війни, коли б воно не сталося.
"Їм доведеться перебудовувати всю країну згори донизу, що, якщо подумати, є чудовою нагодою для інвесторів", — додав Бланк.
За його словами, для розкриття потенціалу буде потрібна підтримка урядів у Києві та Вашингтоні: "Держава також відіграватиме велику роль… Будуть необхідні сигнали від урядів, що інвестувати безпечно". Якщо Київ підтримає, "ми побачимо величезний стрибок уперед".
Зруйнована війною і багаторічною корупцією, титанова промисловість України відчайдушно потребує інвестицій. За словами Бродського, "Велта" входить до списку компаній, які шукають "стратегічних партнерів" для будівництва нових заводів як в Україні, так і за кордоном.
"Велта" вже працює над новим підприємством у Чехії для запуску свого технологічного процесу Velta Ti Process, який, за заявами компанії, дозволяє виробляти металевий порошок титану з меншими витратами та значно меншою шкодою для довкілля.
За словами Бродського, іноземні інвестори проявляють "великий інтерес" і компанія сподівається, що чеський завод буде запущений до осені, довівши, що порошок Velta можна використовувати для пресування, штампування або 3D-друку аерокосмічних деталей.
Подібні підприємства можна збудувати й у США. "Усім очевидно, що США мають бути впевнені у надійності постачань титану та контролювати щось на дружній території. Це може бути як Україна, так і США, причому саме Україна надасть технологію", — додав Бродський.
"Це напевно вимагає деяких інвестицій і серйозної уваги з нашого боку, — каже співробітник Конгресу. — Але в довгостроковій перспективі зусилля коштуватимуть того, щоб налагодити стабільні постачання з такої дружньої країни, як Україна".
Девід Бреннан — дипломатичний кореспондент Newsweek, який висвітлює світову політику та поточні події з Лондона. До приходу в Newsweek на початку 2018 року висвітлював британську політику та глобальні поточні події як штатний кореспондент в International Business Times.