Мобілізація в Україні провалена: як від армії приховали кілька мільйонів чоловіків
Ми провалюємо мобілізацію через абсолютну відсутність єдиного вектору. Як може одна держава іти одночасно в бік "нам потрібні солдати на фронт" і "давайте забронюємо всіх кого можна — і особливо кого не можна"? Це ж безумство на межі дебілізму.
У нас є мобілізаційний резерв — наприклад, 5 млн людей (підрахунок "Texty. org. ua").
Ми щодня його вичерпуємо, зменшуємо — і робимо це спрямовано і навмисно! Не побороли корупцію в МСЕК і ВЛК — вважай, ще тисяча (або більше) здорових чоловіків за гроші ЩОДЕННО отримують свідоцтво, що дозволяє їм не йти у військо.
Не побороли корупцію в міграційній службі, у прикордонних службах — ще вважай сотні людей В ДЕНЬ виїжджають (вибігають, випливають) і не повертаються. Держава закрила півтора (а може і більше) мільйона людей від мобілізації як заброньованих, як "критичну інфраструктуру".
І ми чудово розуміємо, що більша частина з них працює на підприємствах, які не є критичними ні в якому трактуванні цього терміну.
Це магазини будматеріалів, це ігорний, матір його, бізнес, це торговельні мережі, це футбольні й не тільки клуби, чиї власники зуміли "домовитись" — за гроші чи на власних звʼязках. Скільки це з півтора мільйона заброньованих? Я не знаю.
В моєму "улюбленому" департаменті поліції охорони, про який я вже писав — 16 000 людей. На військовий лад — чотири бригади, всі заброньовані.
А є ще й інші департаменти в Нацполі, є воєнізована охорона "Укрзалізниці", є судова охорона, є багато, багато всього іншого тільки в самої держави. А ще перераховані вище заброньовані приватні бізнеси у величезній кількості.
А ще ми впевнено йдемо курсом на "економічне бронювання" (читай — легальний "відкуп" від армії), який ще більше зменшить наш мобілізаційний резерв. Тобто ми, як держава, системно робимо все, аби якомога менше людей в країні навіть ТЕОРЕТИЧНО можна було б мобілізувати.
І одночасно ми витрачаємо колосальну енергію (і маємо величезне зростання дизморалі) через те, що таскаємо по вулицях людей по одному. Це банально неефективно.
І ще більш неефективно, зважаючи на те, що держава розмовами про "економічне бронювання" і неефективною боротьбою з корупцією фактично підштовхує потенційних мобілізованих бійців не готуватися до боїв, а шукати "варіки пропєтлять".
Тому що меседж від держави "за бабки в армію можна не ходить" звучить хіба що не вголос. Держава має зараз, сьогодні, вже вчора показати, що вона збільшує мобілізаційний резерв, а не зменшує. Це в першу чергу МАКСИМАЛЬНЕ зняття броні та покарання тих, хто бронював за гроші.
Це в ту ж першу чергу чітка заява про те, що ніякого економічного бронювання не буде. І — знову в першу чергу — максимально ефективна боротьба з корупцією всюди, де за бабки скорочується наш мобілізаційний резерв. Так, все це — в першу чергу. Другої черги тут немає.
Якщо ми не виконуємо першу, то другу будуть досліджувати історики у світі з іншими кордонами України на політичній мапі. І це — у кращому випадку. У гіршому і мапа, і світ обійдуться без нас. Доповідь закінчив.