Пригожин готує Росію до поразки. Навіщо голова ПВК Вагнер заговорив про 400 тисяч українських бійців

"Зрозуміло, всі ці вигадки про 400 тисяч – це надзвичайна маячня. Таку групу військ навіть банально непомітно розмістити неможливо. Але важливим є те, що росіяни вже змирилися з тим, що наш контрнаступ їм не зупинити". Думка.

Щодо заяви Пригожина про 200 тисяч українських військових, які готуються до контрнаступу… або 400 тисяч. І справді, 200 тисяч або 400 тисяч, дріб’язкова оцінка якась. Може й 600 тисяч.

Ну, чи мільйон, чому ні? На перший погляд, чергова "симоньянщина" від Пригожина… чи ні? У даному випадку я не можу розглядати заяву Євгенія, який у своєму скигленні явно змагається з Iгорем Гіркіним, як виняткову "симоньянщину".

Адже, наприклад, на відміну від "юридичного контролю над Бахмутом", у цьому випадку Пригожин має певну мету.

Коли непідготовлений розум чує цифру в 200 тисяч або навіть 400 тисяч, то перше, що в нього клацає – ОГО! 400 тисяч, це, на хвилиночку, більше, ніж весь контингент РОВ в Україні! Тобто Пригожин готує споживачів інформаційного фаст-фуду до того, що ЗСУ має перевагу.

Кількісна перевага, яка просто задавить у контрнаступі менші сили РОВ і ті змушені будуть бігти… кхм, тактично-жестодобровільно-негативно наступати. Іншими словами, російське суспільство починають морально готувати до майбутньої втечі РОВ.

Зрозуміло, всі ці вигадки про 400 тисяч – це надзвичайна маячня. Таку групу військ навіть банально непомітно розмістити неможливо, не кажучи вже про перекидання, транспортування та забезпечення.

Але важливим є те, що росіяни вже змирилися з тим, що наш контрнаступ їм не зупинити.