Азербайджанський ніж Ердогана у спину Путіна

Сергій Фурса Колумніст, інвестиційний банкір Що відбувається? Президент Туреччини Реджеп Ердоган просто суперпрофесіонал у вставлянні ножів в спину. При чому, він може вставляти їх одночасно у різні спини різним людям.

Не пройшло і тижня як Ердоган підтримав Володимира Путіна у його зерновому шантажі. Заявивши, що зернову угоду можна переглянути і вона не працює так, як передбачалося.

Може тому, що Путін цим шантажем хоче добитися збільшення російського експорту, наприклад, добрив, а Ердоган думає, що і тут він може бути посередником і заробити. Нічого особистого, тільки бізнес.

І не важливо для Ердогана, що зернова угода дуже потрібна Україні та українській економіці. Хоча чому ж — важливо, бо тоді шантаж ефективніший. Відео дня А потім сталася блискавична операція ЗСУ у Харківській області. І посипалась російська армія. І це побачив Ердоган.

І вирішив, що настав найкращий час для його удару. В результаті, Азербайджан почав атаку на Вірменію. Розуміючи, що саме в цей час Росія не може дозволити собі втрутитися. Що саме в цей час не важливо є Вірменія членом ОДКБ чи ні.

Немає можливості у росіян прийти на допомогу. Росія не може собі дозволити ще одну військову ганьбу. Вона і одну не дуже може собі дозволити. А тут перспектива двох одночасно.

Ердоган виставляє на посміховисько не тільки Путіна, але й ОДКБ Російська армія така могутня, що її могутність зараз помітна усім навколо. Для цього не потрібно навіть сідати на найбільше колесо у Європі. Цю могутність видно і з-під Херсону, і з Анкари, і з Баку.

І з Єревану видно. І зараз Ердоган одним ударом виставляє на посміховисько не тільки Путіна і російських генералів, але й ОДКБ. Конкурента свого впливу у Середній Азії. Що заважає йому будувати тюркський мир. ОДКБ, який виявився точно не аналогом НАТО.

Цікаво, чи буде на найближчий зустрічі із лідером Китаю Путін благати Сі витягти у нього зі спини ніж Ердогана. Звісно, в цій ситуації не позаздриш прем'єру Вірменії Ніколу Пашиняну.

Вірменська армія не може на рівних протистояти силам Азербайджану, за якими стоїть спільний друг Ердоган. Вірмени критично залежать від Росії.

І тому тиждень тому Пашинян бігав за Путіним у Владивостоці, склавши компанію лідеру хунти з М’янми, демонструючи на економічному форумі, що ніякої ізоляції Росії нема. Не допомогло.