"Мобілізуємо всіх": у ЗСУ хочуть набрати від 160 до 500 тисяч осіб, чи зупинять вони натиск Росії
Фокус розбирався, чому територіальні питання вирішують новобранцями. Термін загальної мобілізації в Україні продовжили до 7 лютого 2025 року. Найближчим часом військове командування планує призвати до ЗСУ 160 тисяч осіб, щоб укомплектувати частини до 85%.
Після початку повномасштабної війни в Сили оборони вже призвали 1 млн 50 тисяч громадян і втрати доводиться заповнювати, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко. Потреби в мобілізації озвучують різні.
Президент України Володимир Зеленський ще в грудні 2023 року сказав, що Генштаб ЗСУ і колишній головком Валерій Залужний наполягали на необхідності призову 450-500 тисяч осіб. Захід обійшовся б державі в 500 млрд гривень.
Примітно, що Залужний згодом заявляв, що не називав цей показник, тому що це — військова таємниця. Головнокомандувач Олександр Сирський, який змінив його, обіцяв істотно зменшити цифру новобранців.
Нещодавно адвокат і ветеран російсько-української війни Масі Найєм заявив, що якщо зараз не набрати 160 тисяч осіб, країна опиниться під загрозою капітуляції.
Слідом народний депутат і секретар комітету з нацбезпеки Верховної Ради Роман Костенко 3 листопада погоджується з потребою в 500 тисяч осіб.
Темпи мобілізації з травня по вересень 2024 року були "стабільними", але з жовтня почалося "просідання", що загрожує поганими наслідками.
Народна депутатка від партії "Голос" Соломія Бобровська буквально одразу ж спростовує тезу Костенка: цифра в 500 тисяч не фігурує в планах ні на 2024 рік, ні на наступний. Розкидатися такими даними, на її думку, безвідповідально.
"На цей рік було планування потреб в особовому складі. І це не звучить як 500 тисяч до кінця грудня. Є плани, які доведені. І це в рази менше, ніж 500 тисяч. Принаймні на цей рік точно", — сказала нардеп.
Бобровська зауважила, що Україна не може змагатися з Росією за чисельністю армії, тому що ресурсів людських немає й економічних. Відповідати ворогові слід "асиметрично", приклад цьому — операції в Чорному морі, які змусили вийти з акваторії весь Чорноморський флот РФ.
Опитані Фокусом співрозмовники вважають, що розголошення потреб ЗСУ в живій силі грають на руку російському командуванню. Завдяки приблизному співвідношенню сил і засобів можна вирахувати бойовий потенціал країни.
В екстрених випадках про показники мобілізації може доповідати головнокомандувач або міністр оборони. З боку народних депутатів це робити непрофесійно, вважає член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
"Жоден депутат не бере участі у війні, крім членів нашого комітету. Ніхто з них не в курсі реальних потреб. Скажу одне: російсько-українську війну неможливо виграти людьми.
Людським ресурсом ми не переб'ємо РФ, нам залишається тільки тиснути на Захід, щоб вони дали обіцяне озброєння. Другий момент — намагатися максимально виробляти свою зброю дальнього ураження", — коментує політик Фокусу.
Федієнко сумнівається, що 160 або навіть 500 тисяч новобранців розв'яжуть територіальне питання: звільнять усі українські території станом на 1991 рік. Окремий відсоток бійців все одно підуть у СЗЧ, інші отримають поранення в боях, а на фронті залишаться 10% із ризиком загинути.
"За рахунок людей виграємо трохи часу, але стратегічно програємо через відсутність військових технологій. Потрібно змінити підхід до війни — воювати зброєю, а не людьми", — зауважує нардеп.
Розмір загального мобілізаційного резерву України невідомий через неясну демографічну ситуацію і міграцію після початку війни. Кількість чоловіків, які живуть у країні, незрозуміла. Востаннє перепис населення проводили 2001 року, тоді нарахували 22,4 мільйона чоловіків.
Через 23 роки їхня кількість істотно зменшилася. Приблизний мобілізаційний резерв України дасть змогу набрати в армію до 5 мільйонів осіб, але у ворога цей показник — на рівні до 15 мільйонів, зауважує в бесіді з Фокусом військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
"Замість підняття питання про якісне переозброєння Сил оборони ми знову бачимо риторику розміну людським ресурсом.
Справжній совок у головах, передусім треба говорити про передові засоби ураження, РСЗВ, ракети та авіацію — все це мінімізує перевагу Росії в живій силі", — підкреслює аналітик. Настільки масштабні мобілізаційні плани сильно вдарять по українській економіці.
Щоб забезпечити одного воюючого, треба в тилу забронювати 6 осіб і це — об'єктивна математика сил і засобів для ведення війни, констатує Олександр Федієнко.
Представники бізнесу часто скаржаться на роботу в критичних умовах: тотальна мобілізація позбавляє їх працездатних людей. У зв'язку з цим нардеп вважає за необхідне провести ревізію всередині армії, щоб виявити "формальних воїнів".
"Завжди можна знайти "статистичного" військового, який нібито чимось зайнятий у ЗСУ і носить військову форму. Переведіть його в бойову частину, інакше жодної економіки світу не вистачить на утримання штату.
Якщо ми думаємо, що в нас тил у Вашингтоні або у Варшаві, можна нікого не бронювати. Але ми бачимо, що партнери нас підводять і тил у нас усередині країни, потрібно розраховувати на себе", — додає він.
Дмитро Снєгирьов додає, що можна цілком перевести на фронт службовців ТЦК, групи яких по 10-20 осіб "полюють" за військовозобов'язаними. Воєнкомів вистачить для комплектації кількох бригад ЗСУ. Ще одна категорія — працівники МВС, включаючи поліцейських і силовиків на пенсії.
"Мобілізацією та заборонами прогрівають посилення тиску на суспільство. Чому внутрішній силовий резерв не задіюють для захисту від ворога — риторичне питання. Силовий блок, можливо, бережуть для внутрішніх проблем і придушення протестних настроїв.
А що робити з півтора мільйонами, які мають бронь? Частина з них отримали її корупційними шляхами", — підсумував експерт. Нагадаємо, народна депутатка Мар'яна Безугла нещодавно підтримала питання мобілізації жінок.
Пункти Конституції України про захист країни не містять відмінності громадян країни за статевою ознакою, тож мобілізація виключно чоловіків є дискримінацією.