"Цілком реальний сценарій": Росія здатна запустити тисячу БпЛА за ніч до кінця року, — Стерненко
Стерненко переконаний, що такий сценарій реалістичний і може реалізуватися до кінця 2025 року, а можливо навіть раніше.
У розлогому інтерв’ю для ТСН Сергій Стерненко детально пояснив підстави своєї оцінки: сучасна російська тактика спирається на масовість застосування ударних БПЛА, і саме це робить їхню дію особливо небезпечною.
Ворог поєднує різні типи апаратів — зокрема "Шахеди" й імітаторні платформи типу "Гербер" — які використовуються не лише для ураження цілей, а і як розвідувальні та ретрансляційні носії.
За словами Стерненка, уже траплялися епізоди, коли за одну ніч запускали по кілька сотень дронів; наявні запаси та розгорнуті платформи дають змогу теоретично довести кількість запусків до тисячі в рамках однієї операції.
Головна небезпека полягає не у характеристиках окремого "Шахеда", а в масовому характері ударів: коли на одну ціль спрямовано десятки чи сотні апаратів, традиційні системи ППО значно втрачають ефективність і ризикують бути перевантаженими.
Стерненко наголосив, що сучасні безпілотники набули мультифункціональності — їх використовують як для наведення й розвідки, так і як ретранслятори, що підвищує координацію і стійкість атак.
Оскільки росіяни вже демонстрували запуски по 200–300 апаратів за ніч, а повідомлення про великі склади "Шахедів" на окупованих територіях свідчать про наявність великих запасів, сценарій дуже масованого застосування виглядає правдоподібним.
У таких умовах навіть чисельно слабші засоби ППО можуть виявитися неефективними через високу щільність ворожих цілей. Що стосується відповідних заходів захисту, Стерненко відзначив кілька ключових напрямів.
По-перше, необхідно розвивати системи дронової протиповітряної оборони — платформи-перехоплювачі, які здатні вражати ворожі БПЛА без використання цінних зенітних ракетних боєприпасів.
По-друге, важливим є ураження логістичних ланцюгів противника: знищення виробничих потужностей, складів та пускових майданчиків може значно знизити можливості супротивника щодо масових запусків.
Для цього, за його словами, потрібні далекобійні високоточні засоби та надійні розвідувальні дані — удари повинні носити раптовий характер, щоб ворог не встиг евакуювати або перемістити техніку і запаси.
Стерненко також підкреслив, що виявлення та ураження пунктів запуску ускладнюється тим, що противник застосовує різноманітні конфігурації пусків — від стаціонарних майданчиків до мобільних автомобільних платформ, а інколи дрони запускають із відкритого поля чи з дороги, що робить їхнє виявлення традиційними засобами майже неможливим.
Він відзначив, що для досягнення помітного ефекту потрібна інтегрована стратегія: одночасне нарощування можливостей перехоплення безпілотників, посилення розвідки для своєчасного виявлення виробничих і складських об’єктів противника, а також забезпечення країни далекобійними та високоточними засобами ураження.
Без поєднання цих кроків, на його думку, можливість повторення масованих атак залишатиметься високою, адже саме чисельність "Шахедів" і подібних платформ дає противнику оперативну перевагу для прориву наявних рубежів повітряного захисту.
Нагадаємо, що за чотири роки війни Росія скоротила масові пуски крилатих Х‑101 і "Калібр", але вдвічі-втричі наростила виробництво балістичних "Іскандер‑М", які стануть основним інструментом ударів у найближчі місяці.