Приспати Європу, спокусити Трампа: з якою метою Путін заговорив про урізання військових витрат
Перебуваючи днями на саміті Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) у Мінську, Володимир Путін розповів про плани щодо скорочення оборонних витрат, частка яких у російському бюджеті сягає рекордних з часів Радянського Союзу показників.
"Ми дійсно плануємо скорочення витрат на оборону. Так, ми хочемо завершити спеціальну військову операцію (російсько-українську війну — Фокус) з потрібним нам результатом. І саме під це все і розраховується у нас, а не під агресивні плани щодо Європи та країн НАТО.
І ще раз наголошую: ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують, навпаки, збільшувати. Так хто і як себе веде? Але всі ці їхні міркування щодо того, що вони збираються піднімати видатки на оборону — ну, нехай піднімають.
Це у сфері безпеки ситуацію для них не покращить, а в сфері економіки та соціальної галузі незмінно погіршуватиме", — цитує The Moscow Times очільника Кремля.
Окремо Путін наголосив, що нарощування військових витрат призвело до інфляції, з якою російський уряд продовжує "невпинно боротися".
За його словами, темпи зростання ВВП Росії у 2025-му відчутно знизяться порівняно з попередніми роками, "коли економіка зростала більш ніж на чотири відсотки".
Як випливає зі слів російського правителя, поточні витрати РФ на оборонні статті становлять 13 трильйонів 500 мільярдів рублів ($150 млрд) за сукупного показника ВВП у 223 трильйони рублів ($2 трильйони 500 мільярдів) або 6,3% від валового внутрішнього продукту.
Про відчутні проблеми у рос економіці неодноразово заявляла останнім часом глава росЦентробанку Ельвіра Набіулліна, акцентуючи на вичерпанні ресурсів, які підтримували зростання в умовах бойових дій і санкцій.
Зокрема, за її словами, наразі дві третини ліквідних активів російського Фонду національного добробуту, який є фінансовим донором Кремля у російсько-українській війні, вже витрачені.
Коментуючи Фокусу заяву Путіна про намір скоротити оборонні видатки наступного року, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зауважив наступне: "В даному контексті згадалася публічна суперечка між блогером Майклом Накі та колишнім заступником міністра енергетики Росії Бєловим.
Бєлов запевняв, що заяви на той момент щойно призначеного міністра оборони РФ Бєлоусова щодо скорочення грошових видатків на військові потреби зрештою призведуть до суттєвого зростання цих витрат.
І, як показав бюджет Росії на поточний рік, попри усі гучні заяви щодо скорочення, вони дійсно, навпаки, збільшили цей показник, причому суттєво.
З огляду на це, свіжі заяви Путіна я розглядаю, насамперед, як рефлексію на запити людей, які більш-менш розуміються на економіці і які не нещодавньому економічному форумі у Санкт-Петербурзі невдоволено заявляли, про великий перекіс витрат на користь оборонки».
За підрахунками експерта, у російському бюджеті-2025 витрати на оборону та внутрішню безпеку (плюс закриті статті) складають 71% від усіх бюджетних витрат Росії. «Тобто, три чверті витрат російської держави – це ведення війни проти України.
Зрозуміло, що це вкрай негативно впливає на рівень інфляції і взагалі на те, що багато сфер відчувають гострий дефіцит фінансування. Плюс до цього – інвестиції в РФ фактично зникають.
До речі, буквально нещодавно очільник головного банку Росії – «Сбєрбанку» Герман Греф сказав, що в поточному році їх фінустанова не фінансує жодного нового інвестиційного проєкту, а це дуже багато про що говорить», — наголошує Іван Ус.
Відповідаючи на запитання про ймовірний геополітичний підтекст путінської заяви про скорочення оборонних витрат РФ, експерт констатував: «Очевидно, що Кремль таким чином хоче показати, що, мовляв, у нього не має жодних планів щодо ймовірного нападу на Європу, для якої ключовим мотиваційним чинником в допомозі України є саме загроза з боку Росії.
Тобто, Путін хоче заспокоїти, приспати Європу і спонукати її бути менш активною у підтримці України. Саме в цьому полягає суть його гри з заявами про зменшення оборонних видатків на зовнішньополітичному периметрі.
Однак всі у цивілізованому світі мають пам’ятати, що слова і дії Росії – це, як правило, діаметрально протилежні речі».
Підкресливши, що поточний дефіцит російського бюджету ставить перед Путіним цілу низку різнопланових викликів, аналітик підсумував: «Попри все, в середньому ще на три роки ведення війни грошей у РФ вистачить, але навряд чи довше.
Але через те, що російські олігархи, прораховуючи економічні перспективи, б’ють в набат вже сьогодні, Путін змушений на словах говорити, що оборонні видатки будуть скорочені. Втім, я переконаний, що все відбудеться з точністю до навпаки».
Водночас кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у розмові з Фокусом підкреслив: «Очевидно, що Російська Федерація надто довго не зможе продовжувати гарячу фазу війни з огляду на значні втрати в економічних показниках, викликані, серед іншого, значними санкціями, впровадженими проти неї.
Крім того, все більше країн відмовляються від російських енергоресурсів, що також впливає на благополуччя тамтешньої економіки. Загалом, війна дуже виснажує російський ресурс і РФ вже не може компенсувати все те, що втрачає».
Очільник Кремля, вважає політолог, наразі хотів би завершити гарячу фазу війни, однак поки що не знає, яким чином це зробити, позаяк у пропагандистській площині росіяни «максимально накачані» на те, щоб продовжувати воювати з Україною.
«Путін, усвідомлюючи, передусім, економічні ризики і їх можливі соціальні наслідки, шукає шляхи досягнення якогось компромісу, але він не знає, як зупинитися в існуючих реаліях.
На мою думку, Путін зараз вкрай невдоволений посиленням активності країн західного світу і ось ця заява про скочення оборонних витрат – це сигнал Дональду Трампу, який є ключовим лобістом збільшення оборонних витрат країн-членів НАТО до 5% від ВВП.
Тобто, це сигнал готовності домовлятися, але якщо на Заході змінять нинішні оборонні підходи. Не думаю, що Трамп на таке піде, але сподіваюся, це не стане причиною його відмови від подальших мирних перемовин.
З іншого боку, я не виключаю, що ці заяви про скорочення оборонних витрат є хитрим трюком Путіна, враховуючи, що російський диктатор постійно винаходить якісь причини, щоб особисто не сісти за перемовний стіл», — акцентує аналітик.
Моделюючи подальший розвиток подій у дипломатичній площині, експерт не виключив, по-перше, відновлення мирних перемовин, ймовірно у рамках Стамбула, по-друге, особисту зустріч Трампа з Путіним.
Втім, наголошує Станіслав Желіховський, Путіну вкрай важливо побачити результати літньої наступальної кампанії, «яка поки що не дозволяє йому суттєво посили свої переговорні позиції».