Події

"Майже що колонія": що відбувається в навчальних центрах ЗСУ (фото, відео)

За словами журналіста Станіслава Асєєва, до надходження наказу про навчання, рекрутів кілька тижнів тримають у приміщеннях із поганими умовами і дають завдання, які не пов'язані з проведенням бойових дій.

В Україні продовжують дію воєнний стан і загальна мобілізація, під яку потрапляють чоловіки віком від 27 до 60 років. Після отримання повістки на мобілізацію, чоловіків направляють до навчальних центрів.

Про те, як йдуть справи в навчальних центрах, розповідає "Радіо Свобода". Журналіст Станіслав Асєєв, який нещодавно вступив до лав ЗСУ, поділився своїми враженнями від навчальних центрів, у яких він побував.

"Що очікує доброволець, який тільки вчора ще не мав досвіду військової служби, коли він раптово опиняється в навчальному центрі за місяць до відправки на фронт?" — запитує журналіст.

Природно, на його думку, він очікує інтенсивних тренувань з ранку до вечора, адже часто такі люди навіть не уявляють собі, як правильно стояти під час стрільби.

На його думку, вся система підготовки солдата має виходити саме з цього: рекрут, який прибув на навчання, не знає нічого і чекає, щоб його навчили всього з "нуля". Якщо хтось уже знає і вміє більше, то це вважається приємним бонусом.

Але на практиці виявляється, що ви потрапляєте майже як у виправно-трудову колонію на невизначений час.

"До офіційного старту навчання я провів у такому підвішеному стані понад два тижні (дехто — місяць), коли вас тримають у військових частинах як заробітчанина, що десь здалеку чує постріли щасливців, яким уже видали автомат.

Скільки новобранця протримають у такому статусі — точно сказати не може ніхто. Як, власне, і чому ТЦК розповідає, що навчання почнеться ледь не з першої години, коли ви потрапите до навчальної частини.

Щодо мого досвіду, то з моменту прибуття в навчальний центр розпочалася втрата здоров'я, часу та мотивації", — розповів Асєєв. "Що стосується мене, нас, то з моменту приїзду в "учебку" в нас почалася втрата здоров'я, часу та мотивації.

При цьому в моєму випадку шлях до "учебки" був максимально простим: На цьому адекватна частина процесу закінчилася, адже далі нашу групу новобранців привезли до навчального центру, умови в якому скоріше нагадували поєднання тубдиспансеру та СІЗО: пліснява, грибок, вологість, повно хворих, яким за температури 39 видають дитячі драже від грипу", — додав журналіст.

Далі він вирушив у наступний навчальний центр, де згідно з офіційними джерелами, активно передають досвід від більш досвідчених новобранців попередніх курсів, що допомагає новачкам швидше освоїтися в армійському середовищі.

Однак, попри суворий режим та інтенсивні тренування, турбота про здоров'я новобранців залишається пріоритетом.

За словами джерела з адміністрації центру, особлива увага приділяється медичному обслуговуванню, що допомогло швидко виявити та ліквідувати потенційні проблеми. Утім, багато новобранців стикаються з несподіваними викликами вже на етапі підготовки.

Відсутність досвіду військової служби робить для багатьох навчання інтенсивним і складним процесом. Однак, завдяки підтримці досвідчених інструкторів, новачки швидко адаптуються до нових умов.

Таким чином, навчальні центри продовжують відігравати важливу роль у мобілізації та підготовці новобранців до служби в армії. Попри виклики та труднощі, молоді люди готові віддати свій внесок у забезпечення безпеки країни.

Як розповів Олександр Ябчанка, командир роти "Гонор" 1-го окремого батальйону "Вовки Да Вінчі", проблема не в тому, в якому стані центри, а наскільки мотивовані люди. "Усвідомлення людьми того, що вони роблять в армії. Це найважливіше.

До того ж усвідомлення від того, хто тільки-но потрапив до Сил оборони до того, хто командує процесами на всіх рівнях.

Людський фактор у цьому питанні визначальний, тому що за одних і тих самих умов, наприклад, наш батальйон, третя штурмова, є ще інші чудові кейси, готують бійців так, що ці бійці потім виконують бойові завдання і виконують їх із максимальними втратами для ворога і мінімальними для себе.

У 2023 році в березні-квітні — дорога на Бахмут, Часів Яр, Хромове — у нас співвідношення втрат було 1 до 13. Чому? Тому що ми були навчені, максимально скоординовані. . . Якщо ти натренований, у тебе є шанси втілити в життя хоча б частину того, чого тебе навчили", — розповів Ябчанка.

Нагадаємо, керівник Кременчуцького РТЦК Мирослав Волков розповів, як часто чоловікам потрібно проходити ВЛК.