У Великому театрі з'явилися петлюрівці: як оперу Прокоф'єва переробили під путінські потреби

Путін змушує танцювати під свою дудку всю Росію, і Великий театр не виняток. Культурологиня Зоя Звиняцьківська розповідає про неймовірний приклад роботи культури на державну пропаганду, коли в опері Сергія Прокоф'єва замість німців раптом з'являються. . . злі українці.

Вже давно настав час припинити дивуватись — але я, наївна людина, все ще дивуюсь.

Прямо зараз Катя Марголіс, безстрашна і романтична лицаресса, що бореться всіма своїми наявними силами проти культурної інвазії руського міра в Європу і, зокрема, в Італію, веде кампанію за заборону концерту придворного путінського диригента Валерія Гергієва.

В процесі боротьби вона пояснює всім, хто цікавиться, й італійській пресі зокрема, чому концерт Гергієва в Італії — це не ок і як музика може бути не просто не поза політикою, а, власне, політикою й стати. Пояснює, підшукує аргументи.

І тут Большой театр мимоволі дає їй чудовий пас. Нещодавно, на закритті сезону там грали оперу Сергія Прокофʼєва "Семен Котко", дія якої відбувається в 1918 році. Герой приходить з війни додому, в рідне село, а там злі петлюрівці всіх вбивають і роблять страшне.

Тоді герой, подивившись на це, йде будувати соціалізм, а на сцені зʼявляються титри щодо героїчного ОРДЛО, яке зараз, як і сто років тому, потерпало від українців, а тут Путін прийшов і всіх звільнив. Завіса.

Ну я спочатку трохи посумувала щодо нашого композитора Прокофʼєва з-під Бахмута, який заради лояльності змушений був в 1939 році написати таку шнягу. А потім я подумала — стоп! Які в біса погані українці в 1939 році, що відбувається? І спитала в людей.

І прекрасні люди одразу дали мені посилання на академічну оксфордську роботу, та я вже і сама почитала, що в оригіналі це були погані НІМЦІ, але тут як раз було підписано пакт Молотова-Ріббентропа і німців терміново замінили на австрійців (за що??), а потім і взагалі на абстрактних злодіїв неясної ідентичності.

В цілому, опера виявилась не дуже вдалою (чого б це, з таким сюжетом?), ну і невдовзі війна, короче, про неї майже забули.

Але зараз знайшлись люди, які дістали з-під колоди цей пропагандистський мотлох неіснуючої вже країни — і поставили аж в Большому, і звісно, з актуальними українцями.

Тут треба щось написати на закінчення посту — але що тут напишеш? Все ж і так зрозуміло, просто я ще дивуюсь іноді. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.