"Не має стимулу": ЗМІ дізнались, чому насправді Путін погодився зустрітись з Трампом на Алясці
Президент РФ не планує відмовлятись від своїх територіальних амбіцій чи розглядати несприятливі для себе умови миру, пише Financial Times. Вибір штату Аляска для зустрічі також зручний для Путіна, адже цю територію у XIX столітті за часів імператора Олександра IІ було продано США.
"Це місце свідчить як нагадування, що національні кордони не є незмінними, а земля може бути валютою для державного управління", — йдеться у матеріалі.
Аналітики вважають, що ані баланс сил на полі бою, ані бюджетні обмеження не вплинуть на рішення російського президента скоротити свої максималістські територіальні амбіції або розглядати несприятливі умови миру.
Натомість Путін зосереджується на підтримці відкритого діалогу з Трампом, щоб розчарування американського президента щодо Москви не почало коштувати дорого. "Путін не має стимулу припиняти війну зараз.
Для нього важливо утримувати увагу Трампа", — пояснила співробітниця Центру Карнегі "Росія-Євразія" Олександра Прокопенко.
Водночас професор російської політики в Кінгс-Коледжі Лондона Сем Грін підкреслив, що зустріч на Алясці є наслідком того, що і Путін, і Трамп "загнали себе в глухий кут".
За словами Гріна, Путін ніколи не збирався оголошувати про угоду в терміни, визначені Трампом, щоб не демонструвати слабкість під тиском, а Трамп був стурбований перспективою введення санкцій, які в кінцевому підсумку можуть виявитися неефективними і "вдруге продемонструвати слабкість".
"Той факт, що Путін їде до США не як в'язень, що він перетворився з об'єкта розчарування на бажаного гостя, і що зустріч відбувається без українців та європейців — все це є дипломатичною перемогою", — наголосив Грін.
А санкції, запроваджені західними партнерами України, в тому числі й США, не можуть змінити позицію очільника Кремля. "Для Путіна загроза санкцій є симптомом розчарування Трампа.
Путін більше стурбований зростаючим розчаруванням Трампа, ніж впливом нових санкцій", — підсумував експерт з російської економіки Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP) Яніс Клуге.