Прорив ЗСУ в Курській області: чому західні експерти промахнулися у своїх прогнозах
Наступальна операція Збройних сил України в Курській області РФ викликала неоднозначну реакцію в інформаційному просторі, зокрема й серед західних військових експертів та оглядачів топових агенцій.
У своїх аналітичних матеріалах західні спеціалісти часто давали невтішні прогнози щодо перспектив і доцільності українського наступу на Курському напрямку.
У зв'язку з цим Фокус з'ясовував, які коментарі звучали на Заході щодо подій у Курській області та чому багато прогнозів за два тижні від початку прориву українських сил на цьому напрямку не виправдалися. Наступ українських сил на Курському напрямку розпочався 6 серпня.
Перші бої зав'язалися на російсько-українському кордоні між невеликими штурмовими групами ЗСУ і російськими прикордонниками.
Буквально в перші дні українським бійцям вдалося прорватися до населеного пункту Суджа, що за 9 км від кордону з Україною, і взяти під контроль газовимірювальну станцію "Суджа", через яку здійснюється транзит газу в Європу.
Події відбувалися в інформаційній тиші з боку Києва, але західні оглядачі відреагували на прорив російського кордону першими публікаціями.
Наприклад, кореспондент американського каналу CNN Нік Пейтон Волш 8 серпня написав огляд, у якому йшлося, що стратегічна мета України в Курській області незрозуміла. За його словами, наступ ЗСУ є "моментом або відчаю, або натхнення" українців.
Волш також припустив, що Київ цим кидком углиб території РФ, з одного боку, прагне контролювати ключову точку прокачування газу в Європу. З іншого — зміцнити позиції головкома Олександра Сирського, молоді підлеглі якого нібито сумніваються в його компетентності.
Оглядач британського The Telegraph Самуель Рамані на другий день успішного прориву українських військ висловив припущення щодо стратегічних завдань ЗСУ під Курськом.
Він виділив три ключові моменти: У своїх прогнозах британський новинний портал The Economist пішов далі і на основі російських джерел випустив публікацію, в якій йшлося про те, що метою української армії в Курській області є захоплення атомної електростанції, розташованої за 60 км від кордону.
Крім того, йшлося про створення якоїсь "буферної зони", яка стала б розмінною монетою в майбутніх переговорах із РФ.
Німецьке видання Neue Zürcher Zeitung повідомило, що, безумовно, прорив кордону застав ЗС РФ зненацька, проте в довгостроковій перспективі блискавична атака українських сил не обіцяє перспектив, оскільки центр тяжіння в цій війні розташований не під Курськом, а на сході України.
Британський журналіст The Guardian Ден Саббах зазначив, що, за словами військових експертів, подібні атаки "не служать довгостроковим військовим цілям".
А американське агентство Associated Press у своєму матеріалі стверджувало, що з урахуванням подовження лінії фронту й обмеженої кількості українських військ, залучених в операції, наступ ЗСУ, найімовірніше, не матиме істотного довгострокового ефекту.
Окремо відзначимо слова німецького військового оглядача Юліана Рьопке з газети Bild, який фактично розкритикував українське керівництво за Курську операцію.
За його словами, на тлі спроб прориву українських сил углиб території РФ, на Донбасі ситуація для Сил оборони катастрофічна.
Зокрема, на Покровському напрямку через просування росіян, які начебто підійшли на 7 км до Покровська і далі поступово розширюють свій плацдарм, місцева влада почала евакуацію мирного населення. "Нехай я знову роблю себе непопулярним — ситуація в Донбасі катастрофічна.
У цій ситуації я, як і раніше, вважаю вкрай ризикованим відправляти 5000 найкращих солдатів у сусідню країну замість проведення контрнаступу там", — наголосив Рьопке.
У такому ключі вийшов і матеріал професора кафедри оборонних досліджень Майкла Кларка в британській газеті The Times, в якій прозвучало кілька критичних зауважень з приводу українського наступу.
Насамперед йшлося про те, що вторгнутися на територію РФ було сміливим рішенням Києва, однак це викликає побоювання у західних лідерів, оскільки натовська військова техніка і наземне обладнання використовується на російських землях.
Також автор публікації відзначив і перспективи ЗСУ. На його думку, максимум, на що можуть розраховувати українські сили під Курськом — поглибити своє просування і взяти під контроль Курську АЕС у Курчатові, щоб компенсувати втрату Запорізької атомної станції.
Таким чином загалом український контрудар нібито не зможе переломити хід війни, а успіх кампанії вимірюватиметься тим, наскільки дорого обійдеться Москві відвоювання своїх територій у Курській області.
Хоча в будь-якому разі, підсумував Кларк, президент Володимир Зеленський пішов на дуже ризикований крок. Насправді через два тижні після початку Курської операції становище ЗСУ не виглядає провалом і авантюрою Києва.
Насамперед відзначимо заяву президента і Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, де було сказано, що наступальна операція відбувається так, як і була спланована. "Хоробрість українців робить великі речі. Зараз зміцнюємо наші позиції.
Плацдарм нашої присутності стає сильнішим. Я хочу подякувати кожному воїну, який це забезпечує: усім солдатам, сержантам і командирам", — заявив 17 серпня Зеленський під час відеозвернення.
Також учора, 19 серпня, український лідер повідомив, що на цей час Сили оборони України в Курській області контролюють 92 населених пункти на більш ніж 1250 кв. км території.
За словами Зеленського, українські підрозділи закріплюються на зайнятих рубежах і стабілізують обстановку на певних ділянках фронту. Але вагомим успіхом бійців ЗСУ є та кількість російських солдатів, яких під час наступу було взято в полон.
"Ця операція стала найбільшою нашою інвестицією в процес визволення українців та українок з російського полону. Ми вже взяли найбільшу кількість російських полонених за одну операцію", — наголосив глава держави.
Зеленський поки що не уточнив кількість солдатів ЗС РФ, узятих у полон на Курському напрямку, однак за інформацією The Independent, ідеться про 2000 російських військовослужбовців.
Щодо територіальних завоювань Сил оборони, то, за даними ресурсу Deep State, тільки за добу 18 серпня українські сили зайняли населені пункти Апанасівка, Снагость і Отруба.
Зі свого боку аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) пишуть, що українські війська під час наступу просунулися біля населеного пункту Вишнівка на південний захід від Коренєвого, що за 14 км від міжнародного кордону, а також пройшли на північний схід від Суджі.
Крім того, українські сили наступають автотрасою Р200, яка веде одразу до двох найважливіших точок у регіоні — до Курська і до Курчатова, де розташована Курська АЕС.
Оцінюючи ситуацію під Курськом, професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман зазначив, що якщо українським військам вдасться зберегти наступальний потенціал на даному напрямку, то противник буде змушений перекинути частину сил з Донбасу, щоб купірувати подальше просування Сил оборони.
"Якщо говорити про нові територіальні реалії, це включає російські землі, захоплені ЗСУ, якщо Україна зможе їх утримати. Це — важлива зміна наративу", — підсумував Лоуренс Фрідман.
З огляду на дані, які свідчать про успіхи українських сил на Курському напрямку, напрошується такий висновок. Початкові скептичні оцінки дій ЗСУ на території РФ не були підтверджені реальним станом справ у Курській області.
Крім офіційних заяв з українського боку, відзначимо й сигнали російських військкорів і блогерів, які часто не поділяють переможні реляції про успіхи російських військ, що доносяться до вищого військового керівництва РФ.
Нагадаємо, зокрема, що профільні російські канали повідомляли про великі втрати в підрозділах ЗС РФ, які намагаються купірувати український наступ.