Нічні тривоги. Навіщо Росія щоночі обстрілює Київ та коли ці атаки можуть закінчитися
Фокус розбирався в причині таких змін та дізнавався, коли ці атаки можуть припинитися. Травень 2023 року виявився вкрай багатим на російські повітряні атаки по Україні та зокрема по Києву. За даними сервісу alerts. in.
ua, за від початку місяця до 20 травня в столиці оголошували тривогу 23 рази, загальною тривалістю понад 42 години. Наприкінці 2022 року низка західних аналітиків зазначала, що в РФ закінчуються запаси ракет, а наростити їх виробництво вона не в змозі через санкції.
Заступник керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв'ю газеті The New York Times розповів, що РФ щомісяця виробляє близько 40 одиниць ракет Х-101 та ракет морського базування "Калібр".
Тоді за підрахунками ГУР, в РФ залишалося ракет на 3-5 масованих ракетних ударів по території України. З того часу російське командування взяло певну паузу в нанесенні ракетних ударів по Україні та змінило тактику.
Наприклад, за два попередніх місяці Києву було завдано 10 повітряних ударів з використанням ракет на безпілотників. Для порівняння, в січні ця цифра — 12 атак.
19 травня Скібіцький вже повідомив, що зараз росіяни виготовляють близько 25 "Калібрів" на місяць, Х-101/Х-555- 35 одиниць, "Кинджалів" — дві одиниці в місяць, балістичних ракет 9М723 до "Іскандер-М" — п'ять одиниць. Тобто, більше, ніж на половину від того, що пів року тому.
"Тобто ми бачимо, що росіяни таки змогли налаштувати поставки необхідних компонентів, мікросхем та електроніки попри санкції, що діють. Як цинічно це не звучить, але у світі торгівлі зброєю той, хто має гроші, може мати все.
З цього ми бачимо, що РФ зараз може випускати високоточні ракети, хоч і не масово, але достатньо для їхнього використання. Тому говорити про дефіцит ракет не варто", — пояснює Фокусу полковник запасу ЗСУ Владислав Селезньов.
Від часу масованих ракетних ударів по обʼєктах енергетичної інфраструктури, російське командування перейшло до тактики комбінованих ударів, застосовуючи одночасно крилаті ракети, ударні дрони та фальш-цілі.
4 травня над Києвом було вперше збито російську гіперзвукову ракету Х-47 "Кинджал", якою ворог постійно тероризував Україну. Вже 16 травня кількість знищених "Кинджалів" сягнула шести. Всіх їх було знищено в Києві за допомогою зенітно-ракетного комплексу Patriot.
Нагадаємо, до цього моменту російські гіперзвукові ракети вважалися недосяжними для сучасних комплексів протиповітряної та протиракетної оборони.
В Москві також так вважали, тому й використовували їх по столиці України, розраховуючи на стопроцентний результат знищення запланованої цілі.
Колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко підкреслює, що розраховувати на то, що в РФ закінчаться крилаті ракети та дрони, не варто.
Кремль має значні запаси ще радянських часів, Іран сумлінно виконує домовленості по поставкам "шахедів", а російський ВПК все-таки зміг налагодити виробництво. "У Росії достатньо ракет, за деякими підрахунками, лише зарядів до С-300 близько 5-6 тис.
, багато Х-22, достатня кількість Х-101/555. А ось "Іскандери" та "Калібри" дійсно є в невеликій кількості", — говорить експерт Фокусу.
За словами Романенка, збільшивши інтенсивність повітряних атак, РФ ставить за мету дві основні цілі – удари по критичних обʼєктах, щоб зменшити наступальний потенціал ЗСУ та підірвати морально-вольовий стан населення.
"Попри заяви, що українці, навпаки стають більш злішими до ворога, втома нічних тривог нікуди не дівається. Вони мають тут свою агентуру та добре володіють ситуацією та настроями в Україні. Тому атаки будуть продовжуватися, поки не закінчаться бойові дії.
Їх інтенсивність може змінюватися, але вони триватимуть доти доки РФ матиме на це змогу", — прогнозує він.
Головний редактор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Олег Катков також звертає увагу на психологічний ефект від щоденних повітряних атак на Київ та звук роботи ППО в столичних спальних районах. "Це без варіантів — терор, щоб залякати та виснажити.
Особливо за заявами в ЗМІ про масові, масштабні удари. Але краще не виспатися в укритті під час роботи ППО, ніж взагалі не прокинутись, коли в будинок влучить ракета", — говорить Катков Фокусу.
Владислав Селезньов пояснює, що за інтенсивністю комбінованих повітряних атак на Україну прослідковується бажання РФ перенавантажити роботу ППО та зірвати наступальний потенціал української армії. "Вони намагаються перевантажити нашу ППО.
Крім того, замість атаки на обʼєкти критичної інфраструктури, вони атакують ймовірні розташування ППО, центри прийняття рішень та місця де можуть зберігатися боєприпаси та техніка Сил оборони.
Так вони планують виснажити ППО та завдати максимальних втрат для наступального потенціалу української армії. В Росії дуже нервують через український контрнаступ та намагаються послабити його можливості.
Але треба зазначити, що ми також займаємося такими речами — руйнуємо ворожий потенціал в прикордонних та прифронтових регіонах РФ", — розповідає він.
Питання посилення української ППО неодноразово порушувалося у форматі засідання Контактної групи з питань оборони України (так званий "Рамштайн") та в межах повноважень НАТО.
На сьогодні Україна має практично всі зразки західного озброєння для активного захисту повітряного простору від ближнього до дальнього радіусу дії.
Серед них — сучасний німецький IRIS-T SLM, що фактично проходить в Україні своє бойове хрещення, американський ЗРК Patriot, італійські SAMP-T та Skyguard й Spike, комплекси NASAMS 2, MIM-23 "Hawk".
Сюда варто додати комплекси малого радіусу дії та переносні ЗРК — "Crotale", "Starstreak" "Stinger", "Mistral", "Grom", "Piorun" та протидронову система VAMPIRE. Завдяки такому оновленню парку ППО, а також зростанню кваліфікації українських військових ефективність роботи ППО наближається до 90%.