9 листопада 1799 року Наполеон "розігнав" республіку: чому йому не вдалось зруйнувати Росію
Чому воєнна кампанія французького імператора закінчилась провалом і чому Росія продовжила існувати? Наполеон Бонапарт взяв участь у державному перевороті й 9 листопада 1799 року став консулом, у 1804 — імператором, а в 1812 вирішив приборкати Росію.
Полководець сподівався, що протягом 20 днів об'єднане військо французів та союзників переможе армію імператора Олександра І. Фокус вирішив згадати французько-російську війну та послідовність подій, яка закінчилась поразкою Наполеона.
Чому Наполеон вирішив воювати з Росією Наполеон заблокував континентальну торгівлю Британії, але вирішив поки не форсувати Ла-Манш, а підкорити феодальну відсталу Росію. Мета — не знищення Російської імперії, а покарання царя за не дотримання континентальної блокади.
Загальний перебіг воєнної кампанії Наполеона 24-25 червня армія Наполеона переправилась через річку Німан (поруч з сучасним Каунасом): французький імператор мав близько 600 тисяч людей (французи та союзники, бойові частини/резерви/обоз). Російська армія — це 100 тис.
у Вільнюсі під командуванням Барклай де Толлі та 50 тис. на Волині під командуванням Багратіона. Росіяни відступали до самого Смоленська. Наполеон просувався у бік Москви, при цьому французів супроводжували сутички з невеликими групами російських солдатів та з партизанами.
Паралельно почались проблеми — солдати гинули від голоду (у селян не було продуктів), хвороб, бездоріжжя, гинули коні. Відбулось дві великі битви: 14 вересня Наполеон увійшов у Москву, з якої втекли майже усі жителі, пережив пожежу та очікував капітуляцію Олександра І.
Шлях у російську столицю зайняв у французів 83 дні, хоч за планом кампанія мала тривати два-три тижні. Другий етап кампанії Наполеона Наполеон пробув у Москві до 19 жовтня, але так і не дочекався представників імператора, які б підтвердили його перемогу.
Французька армія вийшла з російської столиці та рушила назад. На зворотному шляху — нові втрати через холод (до -30 градусів), голод, полон, напади партизанів та частин регулярної армії.
14 грудня кордон Російської імперії перетнула, орієнтовно, шоста частина початкового війська.
У грудні Олександр І оголосив про перемогу Росії, а через два роки, у 1814, Наполеон зрікся трону і відправився на острів Ельба (потім повернувся, але остаточно програв під Ватерлоо у 1815 році).
Дослідники вивчили хід кампанії Наполеона у Росії у 1812 році й пояснили, що, за їхніми оцінками, тотальна помилка Наполеона полягала в упередженні.
Ймовірно, полководець очікував, що супротивник негайно вступить у бій і він його переможе, і не розглядав варіант, коли битв не буде, а противник постійно відступатиме.
Рішення та події, які призвели до знищення армії та провалу: недооцінка противника (у 30-60% умовні "Давиди" виграють у "Голіафів"), переоцінка власної логістики, не врахування клімату в Росії, стратегія росіян на виснаження противника, ігнорування символічної поразки.
"Його кампанія зазнала невдачі не тому, що він просувався надто швидко чи надто далеко, як заведено вважати, а тому, що він не дбав належним чином про постачання своєї армії та шлях відступу, і, нарешті, надто довго затримував свій марш з Москви", — підсумував пруський генерал й військовий теоретик Карл фон Клаузевіц.
Чим випробування Наполеона у Росії схожа на сучасну війну Обставини, які супроводжували війну Наполеона у 1812 році, виринають у різних контекстах і на російсько-українській війні.
Серед іншого, у перші дні вторгнення бійці ЗСУ показували кілометрові колони російської техніки, по яких били Сили оборони. Крім того, з появою РСЗВ HIMARS українці почали нищити логістику окупантів (у 2025 році й росіяни почали діяти схожим чином під Покровськом).
Водночас бойові дії й далі залежать від погоди: наприклад, після дощів та мокрого снігу у полях грузне важка бронетехніка, але може проїхати по сухій або замерзлій дорозі.
Ще одна спільна ознака — війна на виснаження, яка триває вже четвертий рік поспіль, та "ігнорування символічної поразки" (втрата умовного Бахмуту не означає провалу). 226 років тому Наполеон зробив перший крок, щоб з полководця перетворитись в імператора.