Подвійні стандарти США та ЄС: Україна ризикує залишитися без кредиту на €50 млрд від G7, — Politico
У червні 2024 року група країн G7 пообіцяла надати Україні кредит у розмірі 50 млрд доларів. Така обіцянка мала стати сигналом єдності Заходу. Але зараз, кілька місяців потому, це зобов'язання так і може залишитися зобов'язанням. Про це пише Politico.
Те, що спочатку виглядало як заява про підтримку країни, яка веде оборонну війну, тепер перетворилося на неміцну домовленість, до чого додалися внутрішні політичні та юридичні розбіжності, зазначає американське видання.
Ідея такого кредиту може виявитися провальною, якщо не вжити термінових заходів. Початковий план, узгоджений на саміті G7 в італійській Апулії, залежав від взаємних поступок з боку основних партнерів.
ЄС мав працювати над тим, щоб цей кредит не залежав від можливого повернення в Білий дім колишнього президента Дональда Трампа і рішення Конгресу. США, своєю чергою, були проти прямої конфіскації російських активів.
Замість цього кредит вирішили погасити внаслідок доходів від заморожених коштів російського Центрального банку. Така ідея була виправданою, але крихкою, зазначають автори публікації. Тепер же розбіжності щодо цього плану все більш очевидні.
Каменем спотикання став шестимісячний цикл відновлення санкцій ЄС.
Щоб їх узгодити, знадобиться одностайне рішення всіх країн-учасниць ЄС, а це означає, що кожне голосування тягне за собою перерву в санкціях, а отже, зупинку в потоці доходів, які мають фінансувати погашення заборгованості України.
Така невизначеність викликала стурбованість у Білому домі. "З одного боку, США просять ЄС обійти міжнародне право і конфіскувати російські активи.
З іншого боку, вони противляться ідеї прийняття будь-яких внутрішніх правових ризиків, підводячи риску під процесом відновлення санкцій ЄС", — ідеться в публікації.
Такі подвійні стандарти також символічні для G7: європейська нерішучість стикається з юридичною жорсткістю Америки, а Україна опиняється в центрі. Вихід із цього глухого кута може бути простим — потрібна політична воля.
ЄС міг би перейти від свого шестимісячного процесу відновлення санкцій до більш надійної системи, прив'язавши санкції до дотримання Росією міжнародного права.
Таким чином скасування санкцій залежало б від виплати Москвою військових збитків, замість закликів голосувати кожні шість місяців і зберігати санкції в силі.
Такий крок також відповідав би рішенням Суду Європейського Союзу, який ніколи не вимагав жорсткого шестимісячного циклу перегляду, доки санкції мають характер "тимчасових запобіжних заходів".
Хай там як, політична інерція та юридичні формальності продовжують блокувати такий крок. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже дав зрозуміти, що накладе вето на зміну, щоб подовжити терміни продовження.