Допомога США дає надію - що думають бійці ЗСУ про історичне рішення Конгресу
Залишилося протриматися, поки ця допомога дістанеться до фронту… Для нас допомога США — це чи не єдина позитивна новина в цьому році. Вона дає надію, а надія — дає сили. Питання тільки у часі, скільки доведеться триматись, поки допомога дійде.
Основний пріоритет, звичайно — незмінний, це люди. Були б вони в достатку, війна б була геть іншою, і фронт би рухався в інший бік. Крім людей, (що залежить тільки від нас), дуже чекаємо боєприпаси на все. До речі, в тому числі і на дрони. Ви кажете — мільйон дронів.
Треба говорити про мільйон снарядів (причому різних типів). Третє, з пріоритетів я б назвав — засоби РЕБ, і управління РЕБом, бо коли немає комунікації і управління засобами — неузгодженість може приводити до катастроф.
Миколі дружина зібрала гроші на РЕБ, він приніс його на свою позицію, включив — і потушив усі птахи своєму та сусідньому взводу іншої бригади. Щоб так не ставалось — потрібна загальна координація радіоелектронної боротьби. Ну, і як завжди, чекаємо на літаки.
Ворожі фаби продовжують падати. Нерозірвані ми з цікавістю розглядаємо і потім об'їжджаємо десятою дорогою. Коротше, чекаємо на перші кроки допомоги. І як завжди, робимо все можливе і неможливе, щоб втримати Донбас.