Який розвиток ринку капіталу? Не на часі! Навпаки – це наш шанс на відновлення після війни
Залишилося перемогти російського окупанта Законопроєкт також дає акціонерним товариствам в Україні багато нових можливостей для гнучкості та відповідності міжнародним стандартам. Три найвагоміші новели законопроєкту №2493 1.
Гнучкість у разі вибору управлінської структури. Підприємства зможуть обирати найбільш ефективну для себе структуру управління: дворівневу з наглядовою радою або однорівневу з радою директорів. 2. Дистанційні акціонерні збори.
Для проведення загальних зборів не треба буде обов’язкова присутність акціонерів – всі питання можна буде вирішити дистанційно шляхом електронного голосування в спеціальній системі. Це набуває особливого значення в умовах війни та ускладненої через це логістики. 3.
Посилення відповідальності директорів. Законопроєкт розширює можливості акціонерів застосувати санкції до посадових осіб акціонерного товариства за хибні управлінські рішення та збитки.
Це той пункт, по якому Україна мала найнижчі показники в останньому рейтингу Doing Business по складовій "Захист прав міноритарних акціонерів". Загалом змін в законопроєкті більше, але всі вони усувають бар’єри, які стримували розвиток акціонерних товариств в Україні раніше.
Чому це важливо саме зараз Одна з ключових переваг акціонерних товариств – це можливість легко та зручно залучати інвестиції. За даними Європейського інвестиційного банку, приблизно 60% компаній в США знаходять фінансові ресурси на ринку капіталу.
В Європі цей показник втричі менший, але його збільшення – одна з важливих задач для розвитку європейського фінансового ринку.
По факту, поки ринок капіталу в Україні не працює на повну потужність, можливості українських підприємств залучати фінансові ресурси інвесторів дуже обмежені.
Це гальмує їхній розвиток загалом, а в умовах війни та відновлення країни після перемоги обмежений доступ до цього каналу фінансування взагалі неприпустимий.
Потребу у додатковому фінансуванні можна передбачити вже зараз: не за загальною логікою, а за оцінкою самих підприємств.
З даними НБУ, у другому кварталі 2022 року значно збільшилася частка підприємств-респондентів, які оцінюють свій фінансово-економічний стан як поганий – таку відповідь дали майже 40% опитаних (замість приблизно 15% у першому кварталі 2022 року).
Відсоток тих, хто оцінив поточний фінансово-економічний стан на рівні добре, зменшився в чотири рази. Тож очевидно, що підприємства потребуватимуть додаткового фінансування, і умовно лише нарощування банківських боргів – це не найкращий вихід для розвитку.
Так само можна передбачити, що багато інвесторів побачать можливість вигідних вкладень для себе в період відновлення української економіки після перемоги.
Саме тому підвищення інвестиційної привабливості української економіки та забезпечення доступу до конкурентоспроможного капіталу стоїть в найбільших пріоритетах Плану відновлення України, презентованого на конференції в Лугано.
І один з важливих напрямків досягнення цієї стратегічної мети – це розвиток ринку капіталу та фондового ринку. Законопроєкт про акціонерні товариства лише перший крок на цьому шляху.
Зараз я з колегами з парламенту, уряду та НКЦПФР майже щодня по декілька годин зустрічаємося на робочих групах та працюємо над розробкою цілого пакету законодавчих та регуляторних змін, які створять сприятливі та зрозумілі у світі умови для інвесторів вкладати в українську економіку та вітчизняні підприємства.