Річ Посполита 2.0: як об'єднати Україну, Польщу, Білорусь і Балтію проти Росії
0" — союз України, Польщі, Балтії та навіть Білорусі, адже Лукашенко не вічний і Мінськ може бути другом Києва. Негативний відбір і загальна інтелектуальна деградація Кремля призводять до того, що російські стратеги розучилися прораховувати наслідки своїх дій.
Тим часом усе досить очевидно — коли в класі з'являється дебіл-другорічник, який вміє тільки махати кулаками, слабші, але розумніші учні об'єднуються проти нього. Ніхто не хоче ходити битим, нікому не подобається, що в нього забирають гроші на сніданки.
Сьогоднішні чекісти не можуть відповісти на просте запитання: "Що буде, якщо їхні плани захоплення чужої території проваляться?" Або, переходячи мовою пітерської гопоти: "А чо, мля, якщо ні?" Запитання "Чи готові європейці вмирати за Даугавпілс?" може звучати абстрактно в Мадриді або в Афінах.
Але в Ризі, Таллінні чи у Варшаві люди розуміють, що якщо Путіна не відкинуть від Херсона, то наступними жертвами російської агресії будуть вони. "Наші МІГи сядуть у Ризі". І це підштовхує країни до об'єднання. Цілком можливе створення Речі Посполитої 2. 0.
Століттями народи цього регіону були об'єктами чужої волі — Російської, Німецької, Австрійської імперій, СРСР. Новий союз — це повернення суб'єктності. У цих країн була схожа історія і схожі травми. Були такі самі репресії, розкуркулення і висилки в Сибір.
Були схожі заборони на використання своєї мови. Були й колективізації та русифікації. Були окупації та військові інтервенції. Ідентичність теж може бути негативною — ми так більше не хочемо ніколи.
Так, в історії цих країн були свої чорні сторінки, були взаємні претензії, але все це можна залишити в минулому. Та й лексично українська мова ближча до польської, ніж до російської. І поляки, білоруси та українці набагато більші слов'яни, ніж росіяни.
І тарган Лукашенко — не назавжди. І білоруси ще не сказали свого останнього слова. І Калінінград може добровільно приєднатися до нового союзу. І що найголовніше — у людей є спільні цінності демократії, свободи та національного самовизначення.
Нова держава може бути побудована не на ідеології, а на прагматизмі. Спільні інфраструктурні проєкти — єдина автомобільна та залізнична мережа з переходом на європейську колію. Спільне стратегічне планування, координація кібербезпеки. Єдина енергосистема.
Спільний цифровий ринок. Вільний рух людей, товарів і капіталу. Ніякого диктату в мовному питанні. І це вже не "малі народи", "молодші брати" і "лімітрофи". Це вже серйозно. Населення — понад сто мільйонів. Територія: більша за Францію та Німеччину разом узятих.
Вихід до двох морів: Балтійського і Чорного. Транзитний коридор Європа-Азія лежить через цю нову країну (значить, треба домовлятися). Спільний ВВП — понад 2,5 трильйона доларів (після відновлення України) — це більше, ніж ВВП Росії.
Плюс власне виробництво озброєнь — артилерія, дрони, морські безпілотники, крилаті ракети. Інтегрована система ППО від Балтики до Чорного моря. Спільний військовий бюджет, спільна розвідка і єдині збройні сили, здатні зупинити вторгнення зі Сходу.
Не треба обороняти багато різних кордонів, достатньо разом тримати один кордон. Не треба ставити свою долю в залежність від рішень якоїсь Угорщини чи Словаччини. Особливо наголошу, що нова Річ Посполита — це не заміна НАТО і ЄС, а їхнє посилення. Річ Посполита 2.
0 говоритиме Росії: Ми вас більше не боїмося. Ми разом. Говорити Заходу: Ми не прохачі. Ми — серйозні партнери. Ми захищаємо спільні цінності. Говорити іншим пострадянським народам: Є альтернатива. Демократія можлива. Молдова, Вірменія і Грузія — ви можете до нас приєднатися.