Ударні дрони чи виробництво боєприпасів? Як ЗСУ подолати "снарядний голод"
Фокус з'ясував, наскільки реальна ідея Міноборони України компенсувати дефіцит боєприпасів дронами. Запаси артилерійських снарядів на полі бою з кожним днем виснажуються. Надії на допомогу Євросоюзу, який обіцяв виробити мільйон боєприпасів, не виправдалися.
Захід сам відчуває нестачу виробничих потужностей. США з початку великої війни відправили Україні понад 2 млн снарядів калібру 155 мм, але через дефіцит на складах почали видавати касетні боєприпаси.
Росія тим часом нарощує виробництво боєприпасів: будує нові заводи і налагоджує поставки з Ірану та Північної Кореї. Військове виробництво в РФ розподілили між державними заводами, державно-приватними партнерствами і цивільними підприємствами подвійного призначення.
Київ знайшов свій вихід у ситуації, що склалася: компенсувати дефіцит артилерійських снарядів дронами. Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк все ж таки визнає, що така ідея не вирішить проблему дефіциту боєприпасів.
Чиновник обіцяє налагодження виробництва снарядів "практично всіх номенклатур колишнього СРСР" і калібру 155 мм разом із західними компаніями.
"Очікується, що наступного року українська оборонна промисловість виробить достатньо снарядів, щоб покрити різницю між тим, що потрібно на передовій і тим, що можуть дати партнери", — сказав він в інтерв'ю ВВС.
Спільне виробництво боєприпасів в Україні обговорювали на переговорах з американськими компаніями під час грудневого візиту президента України Володимира Зеленського до США.
У 2024 році Київ сподівається разом з американськими партнерами виготовити ракети для ЗРК С-300 і "Бук", зазначив Гаврилюк. Безпілотні апарати чудово доповнюють роботу артилерії, але точно не замінюють її.
Перший фактор — це погодні умови: безпілотники не можуть літати під час опадів і якщо дме сильний вітер. Друга проблема — російські станції РЕБ і антидронові рушниці з широким спектром можливостей, пояснює Фокусу військовий експерт Павло Нарожний.
Крім цього, у дронів вкрай мала потужність вибухівки, її вага доходить до 3 кілограмів. Водночас західний снаряд калібру 155 мм важить 47 кілограмів і несе 15 кілограмів вибухівки — уп'ятеро більше. "Артилерія стріляє не болванками, які падають у землю.
Корпус снаряда під час вибуху розлітається на безліч металевих осколків розміром до 1 мм із вражаючим ефектом до 500 метрів. Ці осколки прошивають бронежилети. Завдання артилерії — не вбити, а поранити якомога більшу кількість живої сили противника", — пояснює Нарожний.
Співвідношення ефективності дронів і боєприпасів до артилерії в різних бойових операціях доходить до 1:15. Коли відстань до цілі понад 30 кілометрів, працювати можна лише артилерією.
Якщо гаубиця здатна прикрити ділянку фронту радіусом 15 кілометрів, розвертатися і бити по групах ворога зі швидкістю до 4 пострілів за 30 секунд, то FPV-дрон так не зробить. "Гармата відпрацьовує по одній цілі, розвертається і стріляє вже по інших групах.
Як працює дрон FPV? Оператор веде його до цілі до 20 хвилин, увесь цей час він керує лише одним БПЛА, який може не влучити в ціль, або його посадять установки РЕБ", — каже експерт. Ударний безпілотник більше підходить для добивання цілей після прильотів артилерії.
Якщо танк зазнав пошкоджень від вибуху боєприпасу, але не загорівся, по ньому можна вдарити дроном і тоді ефект буде якіснішим.
Порівнювати військові ресурси Росії та України неможливо, адже у першої є потужний оборонно-промисловий комплекс і перевага в людських ресурсах, підкреслює заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.
Росія досить давно накопичує БПЛА, зокрема масово завозить іранські дрони-камікадзе Shahed. Найголовнішим показником запасів ударних дронів в окупантів є інтенсивність нанесення ударів по Україні.
Вночі 25 листопада ЗС РФ запустили 75 ударних дронів "Shahed", що стало рекордною кількістю за час великої війни. Крім цього, у ЗС РФ є цілий спектр баражувальних боєприпасів типу "Ланцет". Ураження цілі одним дроном — це велике навантаження на його оператора.
За один бойовий день оператор успішно запускає максимум п'ять дронів, а група розрахунку артилерії з трьох осіб вражає цілі противника без обмежень, додає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Інше питання стосується необхідної кількості боєприпасів калібру 155 мм.
Міністерство оборони Естонії раніше публікувало звіт під назвою "Військова стратегія для перемоги України і поразки Росії", в якому йдеться, що ЗСУ потрібно щонайменше 200 тисяч снарядів на місяць, щоб утримувати локальну вогневу перевагу над ЗС РФ.
Але тоді запаси Євросоюзу і США повністю спорожніють у 2024 році. "Якщо ми бачимо такі цифри щодо боєприпасів, то запаси дронів мають бути щонайменше в таких самих межах.
З огляду на те, що їхня потужність розриву і дальність польоту менші, відповідно доводиться вираховувати додаткові розтрати", — наголосив Згурець.
Міністерство оборони Естонії також зазначає, що 2023 року виробництво в РФ і оновлення запасів снарядів завдяки таким країнам, як Північна Корея, зросло втричі, сягнувши 3,5 мільйона. Наступного року цифра може сягнути 4,5 мільйона.
Нагадаємо, в американському Інституті вивчення війни попереджали про ризик стримування майбутніх контрнаступальних операцій ЗСУ через боєприпаси до артилерії та затримки поставок допомоги Заходу.