Економіка

Дрони для ЗСУ: як та коли в Україні зростуть обсяги виробництва власних БПЛА

В ході повномасштабної війни дрони, в тому числі — українського виробництва, довели свою високу ефективність на тлі порівняно невисокої вартості. Завдяки новим законам, їх виробництво коштуватиме ще дешевше.

Які пільги отримують невдовзі виробники БПЛА та чому це важливо? В понеділок 29 травня 2023 року парламент ухвалив два законопроєкти щодо підтримки виробництва дронів в Україні №9275 та №9276.

Як зазначив у своєму телеграм-каналі ініціатор подання одного з цих документів народний депутат Ярослав Железняк, закопроєкти передбачають звільнення на час воєнного стану від ПДВ і мита складових БПЛА — матеріалів, вузлів, агрегатів устаткування та комплектуючих, що ввозяться підприємствами для власної виробничої діяльності.

В своєму новому огляді "Армія дронів. Чи зможе Україна невдовзі створити власне виробництво безпілотників" Фокус детально аналізує механізм звільнення комплектуючих для дронів від ПДВ і мита й наслідки цього нововведення.

Профільні експерти і юристи, до яких звернувся Фокус, в цілому оцінили цю ініціативу позитивно, але з деякими зауваженнями й застереженнями.

На думку Кирила Новікова, авіаексперта, директора благодійного фонду "Допомога Львівському оборонному кластеру" реальними плюсами ініціативи є те, що вітчизняні виробники зможуть економити від 7% до 15% в кінцевій вартості продукту при виробництві БПЛА.

Тобто, мова йде про помітне здешевлення собівартості виготовлення такої продукції. "Законопроекти створюють передумову для потужної підтримки безпілотної індустрії, але несуть ризики в поточній редакції, що стартапи у сфері мілітарі не отримають підтримки.

Тим не менш, документ однозначно має більше переваг, ніж потенційних недоліків, котрі хотілося б відкоригувати", — зазначив Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт в сфері безпілотних технологій та робототехніки.

Передусім співрозмовник Фокусу мав на увазі передбачену в новому законодавстві необхідність додаткової щоквартальної звітності, яку буде легко виконати великими виробникам й надто складно командам, які складаються лише з 5-10 інженерів.

Марія Терещенко, юристка ЮФ "Анте" в коментарі Фокусу уточнює, що імпортер повинен вчасно подавати митниці квартальну звітність у довільній формі про цільове використання і залишки товарів, ввезених за пільговими ставками.

Як пояснює Марія Терещенко, несвоєчасне подання або неподання цього звіту призведе до відмови в подальшому митному оформленні товарів з застосуванням пільги і буде вважатися підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Співрозмовниця Фокусу уточнює, що у випадку якщо митники чи податківці в ході перевірки визнають використання товарів, ввезених за пільговими ставками нецільовим, імпортеру доведеться сплатити ПДВ, ввізне мито й донараховану пеню.

"Це не перший приклад в історії вітчизняної промисловості, коли держава не пропонує прямих інвестицій чи гарантій [обмежуючись лише податковими пільгами].

Але триває війна, а тому податкові пільги для будь-якого бізнесу — вагома причина ставати сильнішими та стійкими до ситуації в країні. А запобіжником [від зловживань] є тимчасовість даних пільг", — продовжує Кирило Новіков.

Під зловживаннями співрозмовник Фокусу має на увазі просування під обгорткою вітчизняного виробництва крупновузлової зборки в Україні повних копій китайських дронів, тоді як українські розробники можуть опинитися в менш вигідному становищі.

Кирило Новіков впевнений, що в перспективі Україна може стати високотехнологічним гравцем в галузі БПЛА, що вже довели наші успіхи на фронті.