Інше

Пригожин оприлюднив секретну інформацію про Вагнера та плани Росії

"Унікальний документ сьогодні оприлюднив власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин — заявку на боєприпаси всіх калібрів, необхідних російському угрупованню для захоплення Бахмута. Там від руки вказані цифри фактичних постачань не тільки для Вагнера, а й для приданих сил". Думка.

Між Пригожиним та міністром оборони Сергієм Шойгу йде запекла політична боротьба, що сприяє витокам цінної інформації, дуже важливої для нашого оборонного планування.

Пригожин оприлюднив секретну інформацію у відповідь на заяву МО РФ від 21 лютого: "За період двох днів з 18 по 20 лютого 2023 р.

добровольцям штурмових загонів було поставлено: 1660 реактивних снарядів до систем залпового вогню; 10 171 боєприпас для великокаліберної стовбурної артилерії та мінометів; забезпечено всі заявки на боєприпаси, подані на лютий.

З 25 лютого вже розпочнуться поставки боєприпасів по всій номенклатурі відповідно до поданої заявки на березень. Усього ж за минулий рік потреби штурмових загонів на боєприпаси були забезпечені на 140 відсотків отриманих заявок. Це наш пріоритет".

На заявці Вагнера написано, що 70% боєприпасів має йти для них, а решта — для приданих підрозділів, підпорядкованих МО РФ. Разом з Вагнером Бахмут штурмують, за нашими даними, три полки повітряно-десантних військ ЗС РФ і одна з бригад 1-го армійського корпусу.

Пункт 1 у заявці — це, очевидно, снаряди 152 мм для гаубиць Мста, Акація, Д-20, Д-1. Основний калібр російської важкої артилерії. 10 566 снарядів калібру 152 мм на день. Пригожин зазначає, що йому фактично видають 3600 таких снарядів на добу.

Насправді, 3600 снарядів на такий невеликий фронт, як Бахмут, на добу — це дуже велика кількість. Адже за рахунок коригування з дрону всі ці снаряди застосовуються за метою з високою точністю, 3600 снарядів дозволяє надійно вражати більше 100 цілей на добу.

Інші позиції не розшифровані, але ми знаємо, що стоїть на озброєнні Вагнера, і можемо приблизно оцінити кількість великокаліберних боєприпасів, які, очевидно, являють більшу частину заявки.

Адже Вагнер також застосовує 152 мм гармати Гіацинт, 220 мм реактивну систему залпового вогню Ураган, 122 мм реактивну систему залпового вогню Град, 125 мм танкові снаряди, 122 мм гаубиці Гвоздика та Д-30, 120 мм.

У номенклатурі, очевидно, також є боєприпаси калібру 82 мм, протитанкові ракети Корнет, Фагот, Метіс тощо. Загалом за добовою заявкою Вагнер прагне отримати 37 387 снарядів, мін і ракет на добу.

А фактично, якщо порахувати за приписаною від руки нормою видачі за 18-20 лютого, росіяни можуть витрачати приблизно на 50% менше, найбільш відчутно для Вагнера, що снаряди 152 мм за пунктом 1 — близько 35% від потреби.

Проте стає зрозумілим, чому Вагнер може наступати — вони витрачають до 40 тисяч боєприпасів усіх типів на добу без урахування піхотного озброєння — очевидно, судячи з цифр, у цій таблиці не враховуються боєприпаси на автоматичні станкові та підствольні гранатомети, стрілецьку зброю.

Навіть зараз, за обмеженими, на думку Пригожина, нормами видачі вони можуть витрачати на добу близько 20 тис. боєприпасів.

Чи багато це чи мало? Достатньо сказати, що норми витрати 152 мм снарядів Вагнером на добу означають, що за рік бойових дій вони хочуть вистрілювати понад 3,5 млн снарядів 152 мм, а якщо брати за нібито малу, на думку Пригожина, витрату 3600 снарядів на добу, то витрата складає 1,3 млн снарядів 152 мм на рік.

Це без урахування інших потужних боєприпасів 152, 122, 120, 220 мм, які Вагнер також застосовує у великій кількості. Для порівняння, США поставили Україні 2022 року близько 1 млн снарядів 155 мм на весь фронт.

Тобто мінімальні витрати Вагнера за рік перевищують річний обсяг постачання 155 мм для ЗСУ. Мої висновки: 1. Українська армія демонструє високу витривалість та стійкість під Бахмутом, оскільки бореться з багаторазовою перевагою росіян у боєприпасах.

Це робиться завдяки високій мотивації та самопожертві наших людей. 2. Важливо системно покращити конрбатарейну боротьбу, пошук та знищення шляхів підвезення боєприпасів супротивника.

Вагнер отримує щоденне підвезення безлічі снарядів багатьох типів, отже, їх маршрути можна прорахувати. Боротися з цією кількістю може лише розвідка та ураження високоточною зброєю. 3.

Верховний головнокомандувач і міністр оборони України повинні нарешті звернути увагу, що до армії не залучається достатня кількість інженерної будівельної техніки з цивільного сектора, не постачається необхідна кількість будівельних матеріалів для обладнання позицій, щоб обладнати надійні позиції, стійкі до щільних російських обстрілів.

Відсутність уваги до інженерного забезпечення призводить до значних втрат наших людей. 4.

Важливе значення має якісне обладнання передових та тилових позицій, розгортання бойових порядків у два ешелони, щоб проводити постійні ротації військ, що швидко виснажуються під постійними обстрілами та в контактних боях. 5.

Потрібне різке збільшення маскувального обладнання та створення спеціальних маскувальних підрозділів для влаштування макетів техніки, хибних цілей та хибних позицій, для відволікання боєприпасів противника. 6.

Основна небезпека при обстрілах виникає через корекцію противником з дронів всіх типів, зменшення ефективності артилерії можна забезпечити через знищення дронів середнього радіусу дії типу Орлан і Елерон і через насичення військ засобами радіоелектронної боротьби — ручними ближньої дії та купольними.