Київ під ударами "Кинджалів" і "Іскандерів": чому атака 28 серпня стала викликом для ППО
Фокус з'ясував, чому ця атака стала викликом для ППО та як Кремль намагається використати удари по цивільній інфраструктурі як важіль тиску напередодні міжнародних переговорів.
У ніч проти 28 серпня Росія здійснила найпотужніший за останній час комбінований удар по території України.
Загалом застосовано 629 засобів повітряного нападу: Найбільше від масованого удару постраждав Київ — у Дарницькому районі зруйновано п'ятиповерховий будинок, триває пошук людей під завалами. Станом на 12:00 відомо про 14 загиблих.
За словами військового експерта Олега Жданова, військове командування РФ керується принципом "ліпше поганий мир, ніж хороша війна", намагаючись через масоване застосування засобів вогневого ураження досягти максимальної кількості жертв, руйнувань інфраструктури та порушення нормального функціонування господарства країни.
Такі дії, як зазначає Жданов, є черговим військовим злочином з боку Росії, що порушує міжнародне право та гуманітарні норми. Експерт підкреслює, що подібні атаки мають не лише військову, але й психологічну мету.
Вони спрямовані на деморалізацію населення, створення паніки та тиску на суспільство, щоб підштовхнути до думки про необхідність поступок агресору.
"Масштабні руйнування об'єктів цивільної інфраструктури, є частиною стратегії, яка має на меті підірвати економічну стабільність України та послабити її спротив.
Такі дії є свідомими та систематичними, що лише підтверджує їх злочинний характер", — підкреслив Фокусу експерт. Жданов також звертає увагу на реакцію міжнародної спільноти, зокрема країн Заходу, яка, на його думку, залишається недостатньою.
Він критикує висловлення "глибокої стурбованості" з боку західних партнерів, які, на жаль, не завжди супроводжуються конкретними діями. За його словами, це дозволяє Росії продовжувати агресивну політику без серйозних наслідків.
Окремо експерт згадує позицію Дональда Трампа, який, на його думку, своїми діями чи заявами фактично сприяє реалізації інтересів російського керівництва, створюючи для нього сприятливі умови на міжнародній арені.
На думку військового експерта Дмитра Снєгірьова, вибір цілей РФ не випадковий: удари спрямовані на житлову інфраструктуру та логістичні об'єкти, такі як депо "Укрзалізниці" та поїзди "Інтерсіті", які не мають військового значення.
Це свідчить про сплановану провокацію, спрямовану на залякування цивільного населення та створення економічного тиску. Експерт підкреслює, що Росія свідомо б'є по цивільних об'єктах, розуміючи наслідки, що призводять до жертв серед мирних жителів.
Він також пов'язує ці атаки з політичною стратегією РФ. "Згадуємо заяву Путіна 2022 року про те, що Захід не має морального права засуджувати Росію за удари по цивільній інфраструктурі, посилаючись на дії антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни.
Росія використовує ці удари для підвищення ставок напередодні міжнародних переговорів, зокрема перед зустріччю української делегації з американськими представниками, де обговорюватимуться політичні, військові та економічні гарантії для України.
Масштабна атака з використанням 629 засобів ураження, є частиною тактики тиску на Україну та її союзників", — каже Фокусу Снєгірьов.
Крім того, експерт стверджує, що Росія намагається створити штучну напругу між Україною, США та європейськими партнерами, наполягаючи на закритому форматі переговорів.
Снєгірьов зазначає, що провал планів РФ щодо просування на Сумщині, Харківщині та Дніпропетровщині змушує її вдаватися до таких атак, щоб компенсувати втрату позицій на переговорах.
Удари по цивільній інфраструктурі також розраховані на чутливість західних лідерів, зокрема Дональда Трампа, до загибелі цивільних, що може вплинути на дипломатичний тиск на Україну. Жданов припускає, що балістика була виявлена пізно через проблеми з розвідкою.
Він зазначає, що протиракетні системи, як, наприклад Patriot, значною мірою залежать від супутникової розвідки, яка відстежує пуски балістичних ракет.
Супутник фіксує запуск, після чого спеціальні алгоритми вираховують балістичну траєкторію ракети та визначають приблизний район її падіння. На основі цих даних комплекс Patriot визначає точку перехоплення.
Проте, якщо пуск ракети не був вчасно зафіксований, система може виявити її лише на кінцевій ділянці траєкторії, що значно ускладнює перехоплення.
У таких випадках, як пояснює Жданов, ефективність протиракетної оборони знижується, оскільки часу на реакцію може бути недостатньо.
"Проблеми з перехопленням ракет можуть бути пов'язані з затримками у передачі розвідувальних даних, зокрема зі сторони Сполучених Штатів, які надають супутникову інформацію. Це може впливати на оперативність реагування українських сил протиповітряної оборони.
У таких ситуаціях важливе своєчасного отримання розвідданих для ефективної роботи комплексів ППО, адже від цього залежить здатність системи вчасно виявляти та нейтралізувати загрози", — зазначив військовий аналітик.
За словами Дмитра Снєгірьова балістичні ракети "Кинджал" запускалися з повітряного простору Липецької та Воронезької областей РФ, що значно скорочує час для реагування української протиповітряної оборони через близькість пускових позицій.
Аналогічна тактика застосовується для ракет "Іскандер" та їх північнокорейських аналогів КN-23, запущених із прикордонних регіонів Росії, що ускладнює їх своєчасне виявлення та нейтралізацію.
Нагадаємо, Фокус писав про масовану атаку росіян на Київ в ніч на 28 серпня. Також стало відомо, що ворог цілеспрямовано здійснив удари по залізничній інфраструктурі у Вінницькій області, а також атакував цивільний пасажирський рухомий склад.