"Побратими лишили пораненого": РФ замовчує долю 100 бійців ЗСУ, які зникли у 2022-му під Тошківкою
Росія не вносить в списки полонених бійців ЗСУ, які потрапили в полон до ЗС РФ під час боїв за Тошківку в районі Сєвєродонецька на Луганщині в червні 2022 року.
Частина з них фігурувала на відео пропагандистських ЗМІ, і рідні їх упізнали,але добитися їхнього обміну не можна, бо Росія не подає їх як полонених.
Про це "Фактам" розповіла дружина бійця 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Дениса Шияна Анастасія Федоренко.
За словами жінки, 2 роки тому, в червні 2022 року, в запеклих боях за селище Тошківка Луганської області під час потужного наступу ЗС РФ зникли безвісти понад 100 українських захисників. Тіла п’ятьох з них окупанти повернули Україні.
Щодо решти, російська сторона досі не надала жодних відомостей. Як згадує Анастасія, 10 червня 2022 року вона дізналася, що її чоловік не може вийти з нею на зв’язок, бо побратими були змушені залишити його і відійти.
"Того злощасного десятого червня побратими Дениса повідомили мені, що вийшли з поля бою без мого чоловіка. Його довелося залишити, бо він отримав поранення обох ніг. Тож самостійно пересуватися не міг. Якби була можливість витягти його звідти, хлопці б витягли.
Але стояв вибір, або загинуть усі, або врятуються ті, хто здатен самостійно йти. Повернутися за моїм Денисом змоги потім не було — противник захопив ту територію.
Хлопці точно назвали місце, де мусили лишити мого чоловіка: селище Тошківка біля п’ятиповерхівок, поруч з одним з магазинів", — розповіла жінка.
Вона говорить, що після кількох обмінів полоненими дізналася, що дехто з них бачив її чоловіка в полоні, його переводили декілька разів з одного місця утримання в інше: спочатку був в Оленівці, потім в Ростові-на-Дону, Таганрозі, Курську, на Луганщині.
Також в мережі вона виявила відео, на яке потрапив її чоловік, а фахівці Інституту фото-відеоекспертиз офіційно підтвердили, що на тих кадрах Денис Шиян. Через 2,5 місяці після того, як він потрапив в полон, з'явилося фото, а вже через півтора року вдалося знайти відео.
"Казали, що зі здоров’ям справи, скажімо м’яко, не надто хороші. Дещо розповіли й про катування, зокрема про те, що Денису опалили електрошокером руки. Хлопці старалися сильно мене не лякати й не засмучувати, підбадьорювали, мовляв, все буде добре, чекай.
Казали, що Денис любить мене, згадує, вірить в повернення додому", — розповідає Анастасія. Вона говорить, що російська сторона не підтверджує, що її чоловік в полоні, і на запити Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) вона не відповідає.
Офіційне підтвердження, що чоловік в полоні його дружина має лише з військової частини, в якій служив Денис, від СБУ, Національного інформаційного бюро, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Чоловік Лілії Лук’янюк Дмитро також пропав безвісти біля Тошківки фактично в першому ж своєму бою. Підрозділ 112-ї окремої бригади тероборони (місто Київ), де він служив, кинули під Лисичанськ у червні 2022 року.
Там вони мали захищати підходи до автостради Тошківка — Гірське, зокрема, вихід з неї на трасу, яке веде в селище Рай-Олександрівка. Окупанти пішли в наступ і позиції українських бійців опинилися в оточенні. Частина українських воїнів потрапила в полон. Решта загинула.
"За 5 днів ворог зміг тоді захопити значну територію разом з селищем Тошківка. На позиції, на якій перебував мій чоловік з побратимами, шлях було відрізано. Тож забрати звідти поранених і тіла загиблих українських бійців не було можливості", — говорить Лілія.
Дмитро Лук’янюк до війни працював завгоспом на підприємстві, а після 24 лютого разом з друзями записався в тероборону. "Приблизно через тиждень стало відомо, що Дмитро потрапив в полон.
А в жовтні 2022-го в Telegram вдалося знайти відео, з якого я дізналася, що в полон Дмитра і його побратимів взяли "ахматівці". Причому там прозвучало, що це сталося біля траси на Рай-Олександрівку. Це підтверджує, що на відео саме мій чоловік (хоча зображення не чітке).
З ним двоє його побратимів", — розповідає жінка. Вона додає, що знайшла родичів інших безвісти зниклих українських захисників в цьому районі і вони об’єдналися і підтримують зв’язок. "Спочатку нам сказали дуже страшну річ: що всі, хто боронив ту трасу, загинули.
Бо росіяни мало того, що все там змітали снарядами, мінами й бомбами, але ще й провели так звану зачистку з застосуванням танків, добиваючи всіх, хто ще лишився живим. Він мені часто сниться, каже, що живий.
Вже не один раз було так, що коли він мені снився, в той день відбувався обмін полоненими", — розповідає Лілія Лук’янюк.
Дружина полоненого говорить, що передавала в Росію листи та посилки полоненим, але чи отримав Дмитро вісточку від неї, досі не знає, а російська сторона між тим ігнорує запити про те, чи перебуває у полоні її чоловік.
"Ми з Анастасією Федоренко були в складі української делегації, яка їздила в Європейський парламент, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші інституції, щоб вони допомогли змусити росію надати інформацію про всіх українських полонених.
На жаль, результатів це не дало — РФ мовчить про долю понад 100 українських воїнів, які в червні 2022 року зникли безвісти на території, яку вона захопила в районі Тошківки", — говорить жінка.