Оптимізм після Риму: що неприємного для Росії сталося за останні дні

Після зустрічей Зеленського в Римі в України з'явився привід для стриманого оптимізму, констатує журналіст Вадим Денисенко. Він дуже обережний у прогнозах - але бачить, що події пішли в неприємному для Путіна напрямку.

В російському інформпросторі різко посилилася антитрампівська риторика. Поки від різного рівня експертів та політологів. І це на фоні заяви Путіна про те, що він ніби то готовий до прямих переговорів з Україною без будь-яких попередніх умов.

І такий "накат" явно зрежисований зверху. Судячи з усього, Кремлю не сподобалося все те, що відбувалося в Римі.

Тут ми маємо зрозуміти, що стратегія Путіна щодо Трампа складається з кількох речей: Після вчорашніх переговорів, судячи з усього, в Кремлі бояться, що тепер мʼяч буде на стороні Росії й вони мають погодити пропозиції щодо ЗАЕС, виходу з Харківщини і т. д.

Наскільки я розумію, їхній план був простим: Україна відмовиться від пропозицій по Криму — і Росії не потрібно буде публічно говорити, що вони погоджуються на всі інші пункти плану.

Схоже, що в переговорах з Трампом зараз вдалося знайти якесь формулювання щодо Криму, яке може влаштувати і США, і нас. Виходячи з вищесказаного, можна допустити, що Путін знову почне грати в улюблену гру "тягнути час".

І ціль затягування та ж, що й була раніше: на наступному етапі переговорів пробувати їх зірвати руками українців. Паралельно, він просуватиме ідею прямих переговорів з Україною, але ціль та сама: тягнути час і звинувачувати Україну в недоговороздатності.

Також окремо хочу наголосити: після Рима зʼявилися певні оптимістичні сподівання. Але головний стримуючий фактор — Путін, який хоче одночасно і продовжити війну, і зняти санкції. І що тут переможе, сказати дуже складно.