Скасування долара і протистояння із Заходом не буде: де Росія провалилася на саміті БРІКС
Але, по суті, Росія не змогла на ньому домогтися того, чого прагнула, — за жодним напрямом, включно з українським У Казані завершився саміт БРІКС, на який Путін покладав колосальні надії. Ще б пак, адже ще й рік головування РФ в організації.
Для Російської Федерації необхідно було продемонструвати "підтримку" з боку цього утворення і, за можливості, нав'язати свій порядок денний всередині БРІКС. Серед ключових напрямів: У реальності сталося дещо інше. Пройдемося по пунктах у зворотному порядку.
Частина аналітиків в Україні сприйняла це як заяву про неприпустимість ударів по території РФ. Але давайте згадаємо, як працює РФ перед важливими переговорами. А саме — концепцію "ескалація заради деескалації" і так звану флангову дипломатію та периферійні кризи.
Росія з радістю створює додаткові проблеми в інших регіонах, щоб у разі перемовин запропонувати "вирішити все в комплексі", де поступки на другорядних для себе напрямках обміняти на поступки на ключовому.
Африка, Ємен, ХАМАС, "Хезболла", Іран — поставте запитання про терміни, коли почалася ескалація. Потім почитайте самого Путіна і його оточення. Які говорять про ризик масштабування війни, фактично (як і ядерною зброєю) намагаючись лякати партнерів України (та й не тільки).
І тут ми маємо скоріше заяву, не надто приємну для Путіна, ніж дотримання його лінії. Для країн БРІКС, наприклад, проблема Ємену багато в чому важливіша, ніж війна в Україні. Загроза дестабілізації Близького Сходу — теж.
Сюди ж додамо відсутність у документах згадки про "російські пропозиції". Є заява про необхідність врегулювати відповідно до статуту, цілей і принципів ООН. А це, на хвилину, і територіальна цілісність. Із цим велика біда.
Кремль розраховував на Білорусь, Сербію, країни Центральної Азії, Венесуелу, можливо, Африканські держави із зони російського впливу. Усі ці країни могли створити пул голосів, що дає РФ можливість диктувати свій порядок денний.
Але ще перед самітом Казахстан раптом заявляє, що членство в БРІКС на цьому етапі не є ключовим завданням. Решта держав регіону теж досить холодні до ідеї (що може здатися дивним, якщо врахувати досвід попереднього саміту).
Білорусь заявляє про намір вступити, але задовольняється завданням отримання статусу партнера. Чому? Відповідь у позиції КНР та Індії. Китай зайнятий трансформацією ШОС у свою і тільки свою структуру, обмежуючи вплив Росії.
І створювати на цьому етапі проблеми в БРІКС у вигляді "російської фронди" не має наміру. Тому держави-партнери Пекіна (навіть ті, де є істотний вплив Кремля) різко стримали апетити. Найбільш хайпова тема.
У реальності сторони анонсували збільшення взаємного кредитування в національних валютах. Що і так відбувається і є політикою КНР, Індії та ПАР (в Африці) щодо посилення своїх валют і політичного впливу. Де-факто анонсовано, що грошей буде більше.
Що логічно, враховуючи розвиток організації. "Священна корова" Кремля у вигляді "нової цифрової валюти" так і залишилася мріями Путіна і політичними галюцинаціями тих, хто сидить на російських нібито "інсайдах".
Ну і символічною купюрою, яку російський президент намагався дарувати учасникам саміту. Це не означає, що ідея не має права на життя. Вона може бути реалізована. Але лише після завершення політики посилення впливу національних валют КНР, Індії, ПАР.
Або провалу такої настільки, що знадобиться новий механізм забезпечення взаємних розрахунків. Забаганки Кремля на цьому етапі партнерів не цікавлять. Те саме стосується і світової торгівлі, санкцій.
Держави БРІКС, звісно, заявили про проблему, але не стали підвищувати ставки. БРІКС дійсно поступово трансформується в міжнародну структуру, аналогічну за своїм потенційним впливом із G-7. Але водночас країни-учасниці не горять бажанням створювати "антизахідний блок".
Вплив держав БРІКС зростає, але організація не перетворюється на "політичний блок", як цього хотілося б Путіну, хоча б тому, що вона об'єднує досить різні за своєю політичною системою держави.
БРІКС справді поступово підходить до моменту перетворення на потужну систему економічної взаємодії, але водночас не горить бажанням виступати в ролі "політичного противника" для країн умовно "західної цивілізації".
Тут ідеться, швидше, про спільне просування інтересів країн-учасниць. І, нарешті, казанський форум БРІКС показав, що країни-учасниці не бажають надавати Росії майданчик для свого геополітичного посилення.
РФ — частина організації, і на сьогодні це один голос із дев'яти (ну або 2 на 7, якщо РФ голосує синхронно з Іраном). Змінювати баланс і посилювати можливості Кремля ключові учасники БРІКС не поспішають.
А ось розширювати організацію на наступних етапах, коли РФ уже не зможе формувати "пул залежних" під час голосування, найімовірніше, будуть. А 2025 року головування в БРІКС відійде, ймовірно, Бразилії. І це буде вже зовсім інший порядок денний.